a

Facebook

Copyright © 2019 Адвокат Деркач Денис

8:00 - 18:00

Ми працюємо з пн. по пт.

Телефонуйте для консультації

Facebook

Пошук
Меню
 

Новини / статті

Деркач Денис - адвокат > Новини / статті (Page 6)

Банкрутство фізичних осіб згідно нового Кодексу з процедур банкрутства

Як відомо, 21 жовтня цього року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства та вніс у законодавство України чимало змін. Однією з основних новел даного Кодексу є правова регламентація банкрутства фізичної особи та відновлення її платоспроможності. В даному дописі я спробую коротко описати особливості процедури банкрутства фізичної особи, хто може бути визнаний банкрутом та про наслідки неплатоспроможності боржника-фізичної особи. Хто може бути визнаний боржником? Фізична особа може бути визнана неплатоспроможною, якщо: 1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2020 році цей розмір становить 150000,00 грн); 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших платежів у...

Як відомо, 21 жовтня цього року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства та вніс у законодавство України чимало змін. Однією з основних новел даного Кодексу є правова регламентація банкрутства фізичної особи та відновлення її платоспроможності. В даному дописі я спробую коротко описати особливості процедури банкрутства фізичної особи, хто може бути визнаний банкрутом та про наслідки неплатоспроможності боржника-фізичної особи.

Хто може бути визнаний боржником?

Фізична особа може бути визнана неплатоспроможною, якщо:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2020 році цей розмір становить 150000,00 грн);

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж ДВОХ МІСЯЦІВ;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) якщо є інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання (загроза неплатоспроможності).

Важливо! Процедуру банкрутства може ініціювати лише сам боржник.

Які особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи?

Перш за все, варто зазначити, що процедура банкрутства фізичної особи відбувається в порядку, визначеному для юридичних осіб, лише із врахуванням деяких особливостей.

Зокрема, арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи має право:

1) запитувати та отримувати документи від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб щодо майна боржника, у тому числі які містять КОНФІДЕНЦІЙНУ інформацію або БАНКІВСЬКУ таємницю

2) отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій

3) здійснювати огляд майна боржника

4) отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника.

Які наслідки визнання фізичної особи банкрутом?

Суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів.

ОДНАК, фізична особа НЕ звільняється від виконання таких обов’язків:

  • відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
  • сплати аліментів;
  • виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Окрім того, для осіб, що визнані банкрутами встановлюються такі обмеження:

  1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою (крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі).
  2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
  3. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.

Огляд основних змін законодавства у сфері реєстрації бізнесових процедур

Як ми вже говорили, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», який набрав чинності 02 листопада 2019 року, було внесено низку змін, що стосуються захисту власності та корпоративних прав. А які ж зміни щодо реєстрації бізнесу передбачає даний закон? Впроваджується принцип екстериторіальності для державної реєстрації фізичних осіб-підприємців. Тепер для державної реєстрації ФОП, документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації в межах України як в електронній так і в паперовій формі. Для юридичних осіб такий принцип діятиме лише в разі подання електронної версії документів, для паперової форми лишатиметься формат подачі документів в межах області. ...

Як ми вже говорили, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», який набрав чинності 02 листопада 2019 року, було внесено низку змін, що стосуються захисту власності та корпоративних прав.

А які ж зміни щодо реєстрації бізнесу передбачає даний закон?

  1. Впроваджується принцип екстериторіальності для державної реєстрації фізичних осіб-підприємців. Тепер для державної реєстрації ФОП, документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації в межах України як в електронній так і в паперовій формі. Для юридичних осіб такий принцип діятиме лише в разі подання електронної версії документів, для паперової форми лишатиметься формат подачі документів в межах області.
  2. Зміни до реєстру, пов’язані з відчуженням частки у статутному капіталі юридичної особи та у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному капіталі будуть вчинятись виключно нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію одразу після вчинення такої нотаріальної дії. Цей принцип діятиме відносно всіх організаційно-правових форм юридичних осіб ОКРІМ акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
  3. Нотаріальне засвідчення справжності підпису не поширюватиметься на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі документів, створених на порталі електронних сервісів та підписані з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
  4. Відтепер, тексти заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису викладатимуться на спеціальних бланках нотаріальних документів: (зокрема, передбачених Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: про вступ та вихід з ТОВ) рішень юридичних осіб (протоколи загальних зборів та рішення власника/єдиного учасника ТОВ), актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передання нерухомого майна до та зі статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів.
  5. Учасник, керівник юридичної особи має право на безоплатній основі будь-якими засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи.

Сподіваємось, ця інформація була корисною для підприємців та осіб, які працюють у сфері бізнесу!

Огляд основних змін законодавства у сфері реєстрації речових прав

3 жовтня 2019 року Верховна рада прийняла закон № 1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», який набрав чинності 02 листопада 2019 року. Законопроект передбачає внесення змін до таких законодавчих актів,як : Цивільного та Земельного кодексів, Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про нотаріат». Які зміни для нас з вами передбачає закон? Обов’язкове нотаріальне посвідчення довіреностей. Якщо документи для проведення реєстраційних дій подаються представником за довіреністю, така довіреність обов’язково повинна...

3 жовтня 2019 року Верховна рада прийняла закон № 1056-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», який набрав чинності 02 листопада 2019 року.

Законопроект передбачає внесення змін до таких законодавчих актів,як : Цивільного та Земельного кодексів, Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про нотаріат».

Які зміни для нас з вами передбачає закон?

  1. Обов’язкове нотаріальне посвідчення довіреностей. Якщо документи для проведення реєстраційних дій подаються представником за довіреністю, така довіреність обов’язково повинна бути нотаріально посвідченою.
  2. Заява про державну реєстрацію прав тепер подається окремо щодо кожного об’єкта нерухомого майна. Наприклад, у разі набуття права власності на житловий будинок з одночасним набуттям права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на кожен з таких об’єктів незалежно від кількості документів, що посвідчують право власності на зазначене майно.
  3. 3. Відтепер розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором у випадку неподання заявником чи неотримання державним реєстратором відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Варто зазначити, що у разі укладення будь-яких правочинів щодо земельної ділянки (наприклад, купівлі-продажу) необхідно присвоїти кадастровий номер!
  1. Впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, тепер проводиться одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію. Тепер нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав.
  2. Припинено діяльність акредитованих суб’єктів держреєстрації. У зв’язку з ліквідацією акредитованих суб’єктів реєстрації (комунальних та державних підприємств) діючими в сфері державної реєстрації залишатимуться державні та приватні нотаріуси, а також державні реєстратори місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
  3. Посилено відповідальність реєстраторів за порушення відповідних реєстраційних процедур.

Особливості трудових відносин між роботодавцем і ФОП

Часом трапляються випадки, коли однією із умов влаштування на певну роботу є реєстрація потенційного працівника як фізичної особи-підприємця. Перш за все, треба розуміти, що в такому випадку роботодавець і працівник виступають як 2 окремих суб’єкти господарської діяльності. Між таким працівником і так званим «роботодавцем» не виникають трудові відносин, а їхні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України і іншим цивільним та господарським законодавством, в той час як відносини працівника та роботодавця регулюються Кодексом законів про працю. Які плюси та мінуси таких видів правовідносин між роботодавцем та працівником? Взаємовідносини ФОПа та підприємства – «роботодавця» будуються на основі цивільно-правових угод, а не трудових договорів. Таким...

Часом трапляються випадки, коли однією із умов влаштування на певну роботу є реєстрація потенційного працівника як фізичної особи-підприємця. Перш за все, треба розуміти, що в такому випадку роботодавець і працівник виступають як 2 окремих суб’єкти господарської діяльності. Між таким працівником і так званим «роботодавцем» не виникають трудові відносин, а їхні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України і іншим цивільним та господарським законодавством, в той час як відносини працівника та роботодавця регулюються Кодексом законів про працю.

Які плюси та мінуси таких видів правовідносин між роботодавцем та працівником?

  1. Взаємовідносини ФОПа та підприємства – «роботодавця» будуються на основі цивільно-правових угод, а не трудових договорів. Таким чином, такі цивільно-правові угоди, як правило, не включають в себе соціальних гарантій, які надаються працівникам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством.

При цьому, цивільно-правовий договір з ФОП має містити всі умови взаємовідносин: порядок та строки виплати винагороди, прийняття результату роботи, права та обов’язки сторін тощо.

  1. Підстави припинення відносин з ФОП встановлюються в договорі, який, як правило, укладається на певний строк, на відміну від підстав припинення трудових відносин, які чітко визначені законодавством (безстроковий або строковий трудовий договір).

Таким чином, після його завершення роботодавець може не бажати продовжувати співпрацю. Крім того, договір може містити пункти про право достроково розірвати договір з ФОП або перелік порушень з боку ФОПа, що є підставою для припинення договору.

  1. На ФОП не розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо це прямо не передбачено в договорі, на відміну від трудових відносин, де працівники зобов’язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, наказів підприємства тощо. Так як головним показником роботи ФОП є результат, то дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку (наприклад, режим праці від 09.00 до 18.00) не є обов’язком, однак може встановлюватися у цивільно-правовому договорі.
  2. Для ФОП не передбачені соціальні гарантії праці на відміну від працівників, що працюють за трудовим договором (наприклад, для жінок, що мають дітей до 3 років, вагітних, одиноких матерів тощо), якщо це прямо не передбачено в договорі. Тому, наприклад, у разі вагітності жінки роботодавець має повне право припинити відносини на підставах, які вказані в договорі, о отже за таким працівником не буде зберігатися робоче місце.
  3. За загальним правилом, ФОП повністю відповідає перед підприємством за нанесені йому збитки, упущену вигоду та зобов’язаний відшкодувати таку шкоду, на відміну від працівників за трудовим договором, які відповідають за завдану шкоду у межах своєї заробітної плати ( крім випадків коли з працівником укладено договір про повну матеріальну відповідальність).
  4. Відповідальність за сплату податків та подання відповідної звітності несе ФОП, на відміну від трудових відносин, де податковим агентом виступає юридична особа.
  5. Якщо ж взаємовідносини з роботодавцем припиняться з будь-яких причин, то статус фізичної особи-підприємця нікуди «не подінеться». Тому, навіть після припинення співпраці з роботодавцем, ФОП повинен буде виконувати певні обов’язки. Якщо ФОП на 3 групі єдиного податку, то це: 1 раз на рік — подати звітність по ЄСВ; 1 раз у квартал — подавати звітність щодо єдиного податку; 1 раз у квартал сплачувати єдиний податок, якщо є дохід; 1 раз у квартал сплачувати ЄСВ, навіть якщо доходу немає.

Існують і інші моменти, на які варто звернути увагу при виборі тієї чи іншої системи взаємодії з роботодавцем, і всі їх важко охопити даним постом. Робити вибір щодо обрання тієї чи іншої системи взаємодії з роботодавцем повинні лише ви, враховуючи всі за і проти таких видів правовідносин.

Для чого потрібен кадастровий номер на земельну ділянку?

В цьому дописі я спробую пояснити правову природу кадастрового номеру і чому його необхідно присвоїти земельній ділянці (якщо його немає). Кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки. Згідно нових вимог законодавства України, кадастровий номер є обов’язковою умовою для продажу, дарування, оформлення спадщини щодо земельної ділянки та здійснення інших правочинів, пов’язаних із землею. Наприклад, згідно з частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України, ІСТОТНОЮ умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю...

В цьому дописі я спробую пояснити правову природу кадастрового номеру і чому його необхідно присвоїти земельній ділянці (якщо його немає).

Кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Згідно нових вимог законодавства України, кадастровий номер є обов’язковою умовою для продажу, дарування, оформлення спадщини щодо земельної ділянки та здійснення інших правочинів, пов’язаних із землею.

Наприклад, згідно з частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України, ІСТОТНОЮ умовою договору, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти.

Якщо державний акт старого зразка (виданий до 2004 року), то, імовірно, такій земельній ділянці не присвоєно кадастрового номера і відомості про цю ділянку відсутні в Державному земельному кадастрі України. Якщо ж у земельної ділянки наявний кадастровий номер, то це відображається на сайті Публічної кадастрової карти України. (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta).

Тож, власники земельних ділянок, які мають державний акт на землю «старого» зразку мають подбати про присвоєння кадастрового номеру. Вирішити питання власникам «старих» державних актів не вдасться доти, доки правовстановлюючі документи на землю не буде приведено у відповідність до сучасних норм і вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин.

Зверніть увагу! Незалежно від того, що державні акти «старого зразка» не містять інформації щодо кадастрового номеру, вони вважаються дійсними до того часу, поки за бажанням чи за необхідністю власник не замінить їх на нові, адже законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визнаються всі права на земельні ділянки, які були зареєстровані до 01 січня 2013.

Враховуючи всі вимоги закону, можна зробити наступний висновок: земельні ділянки без присвоєних кадастрових номерів можна використовувати відповідно до їх цільового призначення, але здійснювати цивільно-правові угоди НЕМОЖЛИВО, поки не буде присвоєний кадастровий номер.

Для внесення даних про земельні ділянки до Державного земельного кадастру  (проведення державної реєстрації земельної ділянки) їх власникам необхідно звернутися до землевпорядної організації та замовити розроблення технічної документації на земельну ділянку.

Хто відповідає за шкоду, завдану Вам під час ДТП у таксі?

Думаю, багато хто в теперішній час користується послугами таксі. Однак, чи задумувались Ви над тим, хто буде відповідати, якщо таксі потрапить у ДТП та буде завдана шкода Ващому здоров’ю? У цьому дописі ми розкриємо питання Вашої безпеки під час користування такою послугою, як таксі. Який порядок надання послуг таксі в Україні? Надання послуг із внутрішніх перевезень пасажирів на автомобільному транспорті підлягає ліцензуванню (Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»). Для отримання такої ліцензії необхідно зареєструватися у встановленому порядку як суб’єкт господарювання. Однак, за даними Держслужби України з безпеки на транспорті, в Україні близько 95% таксистів працюють нелегально. Хто відповідає за Вашу безпеку під час...

Думаю, багато хто в теперішній час користується послугами таксі. Однак, чи задумувались Ви над тим, хто буде відповідати, якщо таксі потрапить у ДТП та буде завдана шкода Ващому здоров’ю?

У цьому дописі ми розкриємо питання Вашої безпеки під час користування такою послугою, як таксі.

Який порядок надання послуг таксі в Україні?

Надання послуг із внутрішніх перевезень пасажирів на автомобільному транспорті підлягає ліцензуванню (Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»). Для отримання такої ліцензії необхідно зареєструватися у встановленому порядку як суб’єкт господарювання. Однак, за даними Держслужби України з безпеки на транспорті, в Україні близько 95% таксистів працюють нелегально.

Хто відповідає за Вашу безпеку під час перевезення на таксі?

Наразі існує безліч онлайн-платформ, де послуги перевезення можуть надавати як звичайні водії, так і «таксисти», а також так звані «диспетчерські служби», які є посередниками між Вами, як споживачем, і водієм, що надає послуги таксі. Як правило, між такими службами і таксистами трудові відносини відсутні, отже у разі завдання шкоди пасажиру, висунути будь-якого роду претензії до організації, з якою водій співпрацює, в більшості випадків, недоцільно.

Тобто водії, які перевозять пасажирів за плату, здійснюють таку діяльність лише від свого імені та самостійно несуть повну юридичну та матеріальну відповідальність.

Власник платформи замовлення таксі чи служби замовлення таксі жодної відповідальності не нестиме.

Що говорить законодавство?

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Частиною 2 статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов’язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Враховуючи такі норми закону, можна зробити висновок, що у випадку настання дорожньо-транспортної пригоди та завдання шкоди здоров’ю пасажирів, весь тягар відповідальності лягає солідарно на власників (користувачів) автомобілів-учасників ДТП, оскільки авто є джерелом підвищеної небезпеки. Відшкодування таких збитків здійснюється у загальному порядку.

Якщо ж водії перебувають у ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ із службою надання послуг таксі, тоді діє інша норма цивільного законодавства: юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків (ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу).

Якщо сталася аварія на таксі, ви маєте право на моральне та матеріальне відшкодування. Для цього треба звертатися до суду. При цьому мають бути докази завдання шкоди саме водієм таксі: довідки з лікарні, свідки, судово-медичні експертизи, відеозаписи тощо.

Ми радимо відмовлятися від послуг перевезення, якщо Ви помітили, що водій таксі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, або якщо стан авто незадовільний. Ви маєте повне право відмовитися від послуг, при цьому від Вас не мають права вимагати компенсації за відмову від виклику.

Як діяти якщо Ви отруїлися в закладі громадського харчування?

В наших попередніх постах ми говорили про те, що заклад громадського харчування відповідальний за якість та свіжість продуктів, які він пропонує своїм споживачам, а відтак у разі надання товару неналежної якості закладом, що спричинило отруєння – ви звісно маєте право на відшкодування витрат, понесених внаслідок ушкодження здоров’я. Варто зазначити, що довести факт отруєння в певному закладі – досить важко. Однак, в цьому дописі ми розмістили корисні поради, дотримуючись яких можна домогтися компенсації витрат на лікування та медикаменти внаслідок отруєння (або навіть моральної шкоди). Перше, що слід запам’ятати, — завжди забирайте чек. Саме він є доказом, що страва саме в цьому закладі могла стати причиною отруєння....

В наших попередніх постах ми говорили про те, що заклад громадського харчування відповідальний за якість та свіжість продуктів, які він пропонує своїм споживачам, а відтак у разі надання товару неналежної якості закладом, що спричинило отруєння – ви звісно маєте право на відшкодування витрат, понесених внаслідок ушкодження здоров’я.

Варто зазначити, що довести факт отруєння в певному закладі – досить важко. Однак, в цьому дописі ми розмістили корисні поради, дотримуючись яких можна домогтися компенсації витрат на лікування та медикаменти внаслідок отруєння (або навіть моральної шкоди).

Перше, що слід запам’ятати, — завжди забирайте чек. Саме він є доказом, що страва саме в цьому закладі могла стати причиною отруєння. Якщо чек Ви все-таки не забрали, доказом того, що ви знаходилися та їли в цьому ресторані можуть бути записи із відеокамер (проте, не у всіх закладах вони є).

Якщо після відвідин закладу громадського харчування ви помітили симптоми отруєння, обов’язково зверніться до лікаря для засвідчення цього факту, повідомивши при цьому лікаря про місце та час вживання страви, якою ви, ймовірно, отруїлися. Потрібно розповісти не лише про симптоми захворювання, але й про обставини події – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати й усі квитанції про придбання призначених ліків.

Набагато простіше довести факт отруєння у закладі, якщо при трапезі були присутні декілька осіб, і якщо отруїлися не лише Ви, адже у всіх постраждалих будуть схожі симптоми.

Що стосується безпосередньо відшкодування, то не обов’язково одразу звертатися до суду, а варто спробувати варіант написання претензії до закладу громадського харчування, в якому ви отруїлися з вимогою про відшкодування Вам завданої шкоди. При цьому, до претензії варто додати документи, що підтверджують факт отруєння у закладі громадського харчування:

  • чек із закладу,
  • копію довідки медичної установи,
  • копії всіх квитанцій (чеків) на придбані ліки та медичні послуги,
  • зазначити свідків події тощо.

Якщо таке звернення не дало результатів, можна також звернутися до органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Держспоживслужби). Цей орган відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»  зобов’язаний проводити санітарно-епідеміологічні розслідування для виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.

Держспоживслужба може перевірити, чи дотримується заклад громадського харчування санітарних правил, чи є порушення зберігання та використання харчових продуктів, чи є у всіх працівників закладу санітарні книжки та ін. Таким чином, у разі фіксування факту наявності таких порушень, це може бути додатковим доказом (у сукупності з всіма вище переліченими), що ви отруїлися стравою саме з цього закладу.

І, нарешті, останній етап відновлення порушених прав потерпілих громадян є звернення до суду з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до втрати здоров’я. Крім відшкодування витрат саме на лікування, можна також вимагати відшкодування вам моральної шкоди.

Порядок виїзду дитини за кордон без згоди одного з батьків

Цивільним кодексом України передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни. Однак, незалежно від мети подорожі, діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або разом з особами, які уповноважені батьками дитини. За загальним правилом, якщо дитина виїжджає за кордон з одним із батьків, необхідна нотаріально засвідчена згода другого з батьків. Однак, з цього правила є винятки, коло яких було ще більше розширено разом із прийняттям Постанови КМУ від 22 серпня 2018 року. Відтак, у 2019 році нотаріально засвідчена згода другого з батьків на виїзд дитини...

Цивільним кодексом України передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни. Однак, незалежно від мети подорожі, діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або разом з особами, які уповноважені батьками дитини.

За загальним правилом, якщо дитина виїжджає за кордон з одним із батьків, необхідна нотаріально засвідчена згода другого з батьків. Однак, з цього правила є винятки, коло яких було ще більше розширено разом із прийняттям Постанови КМУ від 22 серпня 2018 року.

Відтак, у 2019 році нотаріально засвідчена згода другого з батьків на виїзд дитини за кордон НЕ ПОТРІБНА  у таких випадках:

  • якщо другий з   батьків   є   іноземцем   або   особою   без громадянства;
  • якщо у одного з батьків наявні такі документи: свідоцтво про смерть другого з батьків; рішення суду про  позбавлення  батьківських  прав  другого  з батьків; рішення суду   про   визнання   другого  з  батьків  безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду  про  надання  дозволу  на   виїзд   з   України дитини без згоди другого з батьків;
  • якщо є заборгованість по сплаті аліментів другого з батьків більше ніж за 4 місяці (що підтверджується довідкою з виконавчої служби);
  • якщо є заборгованість по сплаті аліментів більше як за 3 місяці, але при цьому строк поїздки не перевищує 1 місяця;
  • той із батьків, хто планує поїздку з дитиною за кордон, має документ, що підтверджує місце проживання дитини з ним (рішення суду або висновок служби в справах дітей) – теж на строк поїздки до 1 місяця;

Що стосується останньої підстави, то як і зазначалося підтвердження проживання дитини з одним із батьків можна зробити як в судовому, так і в адміністративному порядку. Для видачі такої довідки органом опіки та піклування, Вам необхідно: надати відповідну заяву, копію свого паспорта, свідоцтва про народження дитини, довідку про своє місце реєстрації (якщо цієї інформації немає в паспорті) і про місце реєстрації дитини, копію рішення суду про розірвання шлюбу (якщо є), підтвердження про надіслання рекомендованого листа другому з батьків про майбутню поїздку дитини (якщо адресу другого з батьків відомо та такий лист було надіслано), а також копію документа, виданого лікарсько-консультативної комісією лікувально-профілактичної установи (якщо питання стосується важкохворої дитини або дитини з інвалідністю). За результатами розгляду поданих документів і після відвідування місця проживання дитини служба в справах дітей готує висновок щодо підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України. Така процедура може зайняти приблизно 1 місяць.

Другий можливий варіант – звернутися до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Суд також долучає до розгляду справи службу в справах дітей, яка після обстеження житло-побутових умов батьків готує той самий висновок про визначення місця проживання дитини. Після набрання юридичної сили рішення суду про визначення місця проживання дитини стає остаточним і діє без обмеження строку.

Отже, ухвалюючи нові правила виїзду дитини за кордон, законодавець передбачив додаткові преференції для того з батьків, з ким після розлучення офіційно підтверджено місце проживання дитини, а також обмежив у батьківських правах неплатників аліментів. Тепер надання на кордоні рішення вповноважених держорганів про визначення місця проживання дитини та довідки про заборгованість із виплати аліментів буде ще однією підставою для безперешкодного виїзду дитини за межі України з одним із батьків без нотаріальної згоди другого.

Що таке система НАССР та як вона впроваджується в Україні

В цій статті ми хотіли б розповісти вам про систему НАССР, яка напряму має відношення до роботи закладів харчування, що вона означає та яким чином впроваджується в Україні . Система НАССР (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) є одним із надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Вона гарантує безпечність продукції на повному шляху харчового ланцюжка та надає змогу виявити усі критичні точки, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усунути шкідливі фактори та контролювати повний процес виробництва. Така система є обов’язковою в рамках законодавства...

В цій статті ми хотіли б розповісти вам про систему НАССР, яка напряму має відношення до роботи закладів харчування, що вона означає та яким чином впроваджується в Україні .

Система НАССР (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) є одним із надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Вона гарантує безпечність продукції на повному шляху харчового ланцюжка та надає змогу виявити усі критичні точки, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усунути шкідливі фактори та контролювати повний процес виробництва. Така система є обов’язковою в рамках законодавства таких країн як: країни Євросоюзу, США, Канада, Японія, Нова Зеландія та інші.

Законодавством передбачене обов’язкове впровадження у закладах громадського харчування (ресторанах, барах, кафе, їдальнях, піцеріях, кав’ярнях, кондитерських, бістро, закладах швидкого приготування їжі тощо) постійно діючих процедур НАССР.

Так, в 2014 році Верховна рада проголосувала за законопроект, який стосується гармонізації законодавства України та Європейського Союзу у сфері безпеки та якості харчових продуктів. Зокрема, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» ця вимога є обов’язковою ДЛЯ ВСІХ ЗАКЛАДІВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ, що провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (наприклад, необроблене молоко, м’ясо, риба, молюски, ракоподібні, яйця, мед тощо). Вже 20 вересня 2019 року настала кінцева дата, коли система безпечності харчової продукції НАССР мала бути впроваджена на всіх українських підприємствах. Це стосується й малих потужностей, діяльність яких так або інакше пов’язана з харчовими продуктами.

Зазначений документ передбачає введення в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP.

Система базується на сімох основних принципах:

  1. Аналіз небезпечних чинників;
  2. Виявлення критичних контрольних точок;
  3. Встановлення критичних меж;
  4. Встановлення процедури моніторингу;
  5. Розробка коригувальних дій;
  6. Зберігання і актуалізація документів;
  7. Оцінка ефективності.

Впровадження НАССР покликане допомогти закладам громадського харчування виділити всі небезпечні чинники, які можуть нести потенційну загрозу для життя і здоров’я споживачів, та запобігти їх виникненню, мінімізуючи таким чином інциденти із харчової безпеки, які тягнуть за собою правову відповідальність.

У закладах громадського харчування система НАССР повинна функціонувати наступним чином:

  1. Створення санітарних програм. У них повинна відображатися інформація щодо заходів: особистої гігієни співробітників; процедур прибирання приміщень, дезінфекції обладнання, в т. ч. вентиляції, інвентарю і посуду; боротьби зі шкідниками; по зберіганню сировини; по утилізації відходів.
  2. Складення технологічних блок-схем, де відображено приготування продукції (страв). Схеми можуть бути: загальні для всього меню; тільки для перших або тільки для других страв; для окремого виду страв.
  3. Створення робочих листів НАССР.

Контроль за реалізацією вимог чинного законодавства щодо впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка може здійснювати перевірки суб’єктів господарської діяльності без попередження.

Відповідальність за недотримання таких норм досить серйозна, зокрема невиконання норми щодо впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, тягне за собою відповідальність у вигляді накладання штрафу: на юридичних осіб – у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат (125190,00 грн!), на фізичних осіб-підприємців – у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат (62595,00 грн).

Шум у квартирах: коли дозволено, а коли – ні

В багатоквартирних будинках жителі іноді стикаються із ситуаціями, коли сусіди влаштовують ремонт або ж вечірку пізно ввечері та своєю діяльністю порушують спокій інших жителів будинку. В цьому дописі ми розкажемо, як питання тихого часу регулюється законодавством, в який час та за яких умов жителі мають право проводити ремонтні та інші роботи, а також куди звертатися, якщо сусіди не реагують на зауваження щодо порушення правил тихої години. Як питання тиші регулюється законодавством? Згідно до вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», у нічний час, із 22 до 8 години забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами...

В багатоквартирних будинках жителі іноді стикаються із ситуаціями, коли сусіди влаштовують ремонт або ж вечірку пізно ввечері та своєю діяльністю порушують спокій інших жителів будинку. В цьому дописі ми розкажемо, як питання тихого часу регулюється законодавством, в який час та за яких умов жителі мають право проводити ремонтні та інші роботи, а також куди звертатися, якщо сусіди не реагують на зауваження щодо порушення правил тихої години.

Як питання тиші регулюється законодавством?

Згідно до вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», у нічний час, із 22 до 8 години забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Проведення ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з 22 до 8 години, а у святкові та неробочі дні – ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ВЗАГАЛІ!

Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ПОВІДОМИТИ мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні.

За санітарними нормами, максимально допустимі рівні шуму у будинках вдень становлять до 40 децибелів, вночі (з 22:00 до 08:00) – до 30 децибелів. Для територій, які прилягають до житлових будинків – вдень до 55 децибелів, вночі – до 45 децибелів (Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови).

Як діяти, якщо сусіди систематично порушують спокій інших жителів?

Якщо сусіди на ваше прохання припинити шум не реагують, можна звернутися до правоохоронних органів (поліції), щоб останні зафіксували факт адміністративного правопорушення та склали протокол.

За порушення вимог щодо правил додержання тиші передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 182 КУпАП та попередження або штраф від 85 до 255 грн. Якщо порушення відбувається повторно протягом року, то в порушника можуть конфіскувати техніку, яка є джерелом шуму.