a

Facebook

Copyright © 2019 Адвокат Деркач Денис

8:00 - 18:00

Ми працюємо з пн. по пт.

Телефонуйте для консультації

Facebook

Пошук
Меню
 

Новини / статті

Деркач Денис - адвокат > Новини / статті (Page 9)

Перевірка майбутніх контрагентів перед укладенням договорів

Незалежно від того, хто буде Вашим новим контрагентом – успішна компанія, яка гарно зарекомендована на ринку, а бо ж новостворене підприємство, для того, щоб уникнути в майбутньому порушень Договору та мінімізувати всі ризики, пов’язані з укладенням Договору, варто перевірити Вашого майбутнього партнера на предмет дотримання податкового, господарського та іншого законодавства, наявності заборгованостей, судових справ тощо. В даний час цілком достатнім буде використання деяких електронних ресурсів, які є доступними для кожного з нас: Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) . В даному реєстрі можна перевірити, чи не перебуває суб’єкт у стані припинення, перевірити адресу, повноваження керівника юридичної...

Незалежно від того, хто буде Вашим новим контрагентом – успішна компанія, яка гарно зарекомендована на ринку, а бо ж новостворене підприємство, для того, щоб уникнути в майбутньому порушень Договору та мінімізувати всі ризики, пов’язані з укладенням Договору, варто перевірити Вашого майбутнього партнера на предмет дотримання податкового, господарського та іншого законодавства, наявності заборгованостей, судових справ тощо.

В даний час цілком достатнім буде використання деяких електронних ресурсів, які є доступними для кожного з нас:

  1. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) . В даному реєстрі можна перевірити, чи не перебуває суб’єкт у стані припинення, перевірити адресу, повноваження керівника юридичної особи, а також, у разі потреби, дізнатися код ЄДРПОУ та інші дані.
  2. Дані ДФС (http://sfs.gov.ua/businesspartner) . Тут можна перевірити Вашого бізнес-партнера на наявність заборгованостей перед бюджетом.
  3. Єдиний державний реєстр судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/). Для того, щоб дізнатися про наявність судових рішень щодо певного контрагента – юридичної особи, потрібно внести найменування такого суб’єкта господарської діяльності та переглянути наявні судові рішення щодо нього.
  4. Сайт Youcontrol (https://youcontrol.com.ua/dashboard/) . З 2017 компанія YouControl запровадила тариф Open data, котрий дає можливість отримати дані з різних реєстрів (в тому числі – ліцензійний реєстр та санкційні рестри). Усі бажаючі можуть знайти досьє на будь-яку компанію України. Разом з тим, деякі функції сайту є платними.
  5. Єдиний реєстр боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) . В даному реєстрі можна знайти інформацію про наявні заборгованості по заробітній платі/сплаті штрафів/аліментних зобов’язаннях та інших виконавчих провадженнях. Перевіряти можна як фізичних, так і юридичних осіб.

Ми сподіваємося, що дані онлайн-реєстри стануть вам у нагоді при виборі контрагента!

Основні правила рибальства в Україні

Якщо Ваше хобі – рибальство і Ви частенько здійснюєте вилов риби, тоді цей допис – для Вас! В даній статті я спробував описати основні правила рибальства в Україні, а також встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вилову риби Перш за все, варто зазначити, що за незаконний вилов риби передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Наприклад, за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років. Що варто знати рибалкам про основні правила...

Якщо Ваше хобі – рибальство і Ви частенько здійснюєте вилов риби, тоді цей допис – для Вас! В даній статті я спробував описати основні правила рибальства в Україні, а також встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вилову риби

Перш за все, варто зазначити, що за незаконний вилов риби передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Наприклад, за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років.

Що варто знати рибалкам про основні правила рибальства в Україні:

  • Риболовля на водоймах загального користування є безкоштовною та ніяких спеціальних дозволів не потребує;

Більше того, якщо Вам відмовили у здійсненні рибальства на водоймі, у зв’язку з тим що об’єкт є орендованим, такі дії є незаконними. Адже, як передбачено Водним кодексом України, «Орендарі водного об’єкта зобов’язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо)». Відтак, Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі, а тим більше –  встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів.

  • У відповідні періоди діє заборона на вилов. Такими періодами є: нерестова заборона, заборона вилову на зимувальних ямах, заборона на вилов раків під час І та ІІ линьок, заборона на вилов з човна (нерест, закриття навігації); у нічний час (через годину після заходу сонця) заборонено ловити ракоподібних.
  • Забороняється лов водних живих ресурсів : *із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих  знарядь  лову,  вогнепальної  та  пневматичної  зброї; *у каналах теплоенергоцентралей,  підвідних та скидних каналах електростанцій; * у підвідних     і     магістральних     каналах,     відводах рибогосподарських та  меліоративних  систем,  в  шлюзових  каналах тощо; * у новостворених водосховищах; * з незареєстрованих  плавзасобів  або  таких,  що  не мають на корпусі  чіткого  реєстраційного  номера  (за  винятком   веслових човнів); * в інших випадках, передбачених Правилами  любительського і спортивного рибальства (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0269-99)
  • На водоймах загального користування одній людині за одну добу дозволений вилов: 3 кг риби та 30 шт раків; на водоймах спеціального водокористування та закріплених за громадськими організаціями: 5 кг риби та 50 шт раків;
  • Деякі види риб є забороненими до вилову (всі осетрові і їх гібриди; види, занесені до Червоної книги України (стерлядь прісноводна, мінога українська, ялець звичайний, рибець малий, марена дніпровська, карась золотий, минь річковий, йорж носар, бистрянка російська тощо). Окрім того, Правилами любительського і спортивного рибальства встановлено також мінімальний розмір для кожного виду риби, дозволених до вилову (наприклад, Щука – 35 см, Рак – 10 см);
  • Лов риби на живця дозволений. Згідно з правилами любительської і спортивної риболовлі України, лов живця проводять садком діаметром до 100 см, або “павуком” розміром 1х1 метр, з осередком до 10 см. Як живу насадку дозволено застосовувати ті види риб, мінімальні розміри яких не регламентовані правилами (верховодка, краснопірка, гірчак, амурський чебачок, окунь та ін.).

Цікавий факт: у Німеччині, для того, щоб здійснювати любительський вилов риби, кожному рибалці необхідно отримати відповідну ліцензію, вартість якої – від 21 до 69 євро на рік. Без ліцензії рибак є браконьєром, і йому загрожують великі штрафи (до 5000 євро!). Окрім того, забороняється ловля на живця та діє вимога про умертвіння риби одразу після її вилову.

Порядок надання відпусток

Влітку розпочинається сезон відпусток і наразі багатьох людей турбує питання про порядок і умови оформлення відпусток. Право на відпочинок усім працівникам гарантують ст. 45 Конституції, Кодекс законів про працю України, Закон про відпустки та інші нормативно-правові акти. Що ж варто знати працівнику при оформленні щорічної основної відпустки? - щорічна основні відпустка не може бути меншою тривалістю ніж 24 календарних дні, при цьому вона може бути поділена на частини,за умови що безперервна частина відпустки становить 14 календарних днів; - право працівника на щорічну основну відпустку виникає у нього після завершення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві/установі/організації. При цьому, до настання шестимісячного строку, право на...

Влітку розпочинається сезон відпусток і наразі багатьох людей турбує питання про порядок і умови оформлення відпусток. Право на відпочинок усім працівникам гарантують ст. 45 Конституції, Кодекс законів про працю України, Закон про відпустки та інші нормативно-правові акти.

Що ж варто знати працівнику при оформленні щорічної основної відпустки?

– щорічна основні відпустка не може бути меншою тривалістю ніж 24 календарних дні, при цьому вона може бути поділена на частини,за умови що безперервна частина відпустки становить 14 календарних днів;

– право працівника на щорічну основну відпустку виникає у нього після завершення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві/установі/організації. При цьому, до настання шестимісячного строку, право на відпустку мають лише визначені законом категорії працівників (інваліти, особи до 18 років, жінкам, які мають дітей віком до 15 років або дітей-інвалідів та інші категорії);

– відпустки працівникам надаються за згідно Графіку надання відпусток. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом і доводяться до відома всіх працівників. При складанні таких графіків повинні враховуватися інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку;

– конкретний період надання щорічних відпусток у межах, встановлених графіком, узгоджується працівником з роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну;

– рішення про надання чи ненадання відпустки належить виключно до компетенції роботодавця, тому в разі відмови працівника використати надане йому Конституцією України, Законом про відпустки право на відпочинок (щорічну відпустку) роботодавець вправі у межах, встановлених графіком надання відпусток, без заяви працівника видати наказ (розпорядження) про надання йому відпустки;

– працівник має право на перенесення відпустки у таких випадках: 1) коли роботодавець порушив термін письмового повідомлення працівника про час надання відпустки; 2) якщо роботодавець несвоєчасно виплатив працівнику зарплату за час щорічної відпустки; 3) в інших випадках, передбачених Законом про відпустки;

– що стосується іноземних громадян та осіб без громадянства, що працюють в Україні, то такі особи мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Поділ майна у “цивільному шлюбі”

У багатьох виникає питання, як же ділиться майно чоловіка та жінки, що проживають разом, якщо шлюб між ними не зареєстровано. Перш за все, варто звернути увагу на ст. 74 Сімейного кодексу  України, в якій зазначено наступне: "Якщо жінка та чоловік  проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в  будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного  проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності". Тобто, правовий статус майна подружжя та осіб, що просто проживають  однією сім'єю є однаковим. Таким чином, особі, яка звертається до суду, необхідно довести в  першу чергу те, що вона проживала однією сім’єю з...

У багатьох виникає питання, як же ділиться майно чоловіка та жінки, що проживають разом, якщо шлюб між ними не зареєстровано.

Перш за все, варто звернути увагу на ст. 74 Сімейного кодексу  України, в якій зазначено наступне: “Якщо жінка та чоловік  проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в  будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного  проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності”.

Тобто, правовий статус майна подружжя та осіб, що просто проживають  однією сім’єю є однаковим. Таким чином, особі, яка звертається до суду, необхідно довести в  першу чергу те, що вона проживала однією сім’єю з іншою особою та що майно, яке вона просить поділити, належить їй та іншій особі на праві спільної сумісної власності.

У судовому порядку це зробити досить непросто, адже варто зібрати  необхідні докази, що свідчать про факт спільного проживання. Такими  доказами можуть бути показання свідків, фотографії, на яких  зображено спільне проживання (на підтвердження спільного відпочинку,  ведення побуту тощо).

Визначальне значення при поділі того чи іншого майна має також час  початку спільного проживання. Згідно судової практики, у більшості випадків, якщо друга особа не наводитиме інших доказів,  підтвердження свідками факту спільного проживання є достатнім для  суду.

Також, однією з головних вимог звернення до суду є те, що особи, які  проживають разом, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому  шлюбі. У такому випадку майно, набуте парою, не підпадатиме під  поняття «спільна сумісна власність» у розумінні сімейного законодавства.

Одним із важливих питань при поділі спільного майна, набутого  особами в цивільному шлюбі, є розмір часток у такому майні. За загальним правилом, частки чоловіка та жінки є рівними.

Однак, при розгляді справи про поділ спільного майна особа, яка вважає, що воно набуте за особисті, а не за спільні кошти, для збільшення своєї частки в майні або його вилучення з переліку  спільного майна повинна надати відповідні докази. Так, основними аргументами можуть бути докази про те, що один з учасників фактичних  шлюбних відносин за період спільного проживання не мав достатніх коштів для придбання або покращення стану майна.

Доказами можуть слугувати ті документи, які можуть підтвердити наявність заробітку чи іншого доходу або документи, що підтверджують  витрати на спільне майно.

Залиття квартири сусідом – алгоритм дій у даній ситуації

Такий випадок, як залиття квартири, на жаль, може трапитися з кожним, проте мало хто обізнаний у тому, як варто діяти у даній ситуації, захистити своє порушене право та відшкодувати завдані збитки. Ваш алгоритм дій при залитті квартири повинен виглядати наступним чином: Фіксування факту залиття, наявних пошкоджень майна та зібрання доказів розміру матеріальної шкоди Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, у разі  залиття,  аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена Додатком 4 цього Наказу. Такий акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.В акті...

Такий випадок, як залиття квартири, на жаль, може трапитися з кожним, проте мало хто обізнаний у тому, як варто діяти у даній ситуації, захистити своє порушене право та відшкодувати завдані збитки.

Ваш алгоритм дій при залитті квартири повинен виглядати наступним чином:

  1. Фіксування факту залиття, наявних пошкоджень майна та зібрання доказів розміру матеріальної шкоди

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, у разі  залиття,  аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена Додатком 4 цього Наказу.

Такий акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Окрім складення акту,необхідним є також детальне фіксування наслідків залиття, пошкоджень майна фото-, відео- зйомкою.

Належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис відповідної будівельної організації, яка здійснювала відновлювальні ремонтні роботи у квартирі, однак більш надійним доказом отриманих пошкоджень буде саме висновок експертизи відповідної експертної установи або експерта (будівельно-технічна експертиза).

При цьому, експертизою повинні бути встановлені такі питання:

– які пошкодження квартири виникли внаслідок залиття?

– яка технічна причина пошкоджень об’єкта нерухомого майна?

– яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень?

– який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту унаслідок його залиття?

За відсутності будь-якого документального підтвердження факту залиття та розміру збитків, завданих вашій квартирі, практично неможливо довести в суді обсяг і суму збитків, що була завдана внаслідок затоплення.

  1. Висування вимоги про добровільне відшкодування шкоди винуватцем залиття.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

  1. Звернення до суду з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди

Якщо винуватець не погоджується відкодувати збитки, заподіяні ним внаслідок залиття, якщо вами не досягнена згода щодо суми відшкодування, та за умови наявності документального підтвердження завданих пошкоджень, ви маєте право звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди.

Якщо у вас наявний акт про встановлення факту залиття та належні докази розміру завданої шкоди, то шанси на задоволення позову досить високі.

Відповідно до цивільного законодавства, у деліктних зобов’язаннях (про відшкодування шкоди) обов’язок доказування невинуватості покладається саме на відповідача, тобто якщо ним не буде доведено його непричетності та вини у даній ситуації, то позов буде задоволено.

Бажаємо вам ніколи не потрапляти у подібні ситуації, а у випадку виникнення таких неприємностей, вміло їх усувати!

Правила розміщення вивісок у Луцьку

Нещодавно працівники торгівлі відмічали своє професійне свято. Це пост буде цікавим саме представникам торгівлі, хоча він стосується і інших фізичних та юридичних осіб оскільки його тема: Вивіски та правила їх розміщення. Вивіска є невід'ємним елементом іміджу бізнесу, і до її розробки потрібно підходити не лише з творчої сторони, а й врахувати правові аспекти розміщення, щоб уникнути демонтажу та штрафів. Відповідно до правил розміщення зовнішньої реклами, вивіска (або табличка) може містити інформацію про ...

Нещодавно працівники торгівлі відмічали своє професійне свято. Це пост буде цікавим саме представникам торгівлі, хоча він стосується і інших фізичних та юридичних осіб оскільки його тема: Вивіски та правила їх розміщення.

Вивіска є невід’ємним елементом іміджу бізнесу, і до її розробки потрібно підходити не лише з творчої сторони, а й врахувати правові аспекти розміщення, щоб уникнути демонтажу та штрафів.

Відповідно до правил розміщення зовнішньої реклами, вивіска (або табличка) може містити інформацію про найменування суб’єкта господарювання, знаки для товарів та послуг, що належать такому суб’єкту, а також вид його діяльності (у разі необхідності – режим роботи).

Правила передбачають 4 основних вимоги до розміщення вивісок чи табличок, зокрема вони:

– повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов’язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються;
– не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків;
– не повинні розміщуватися на будинках або спорудах – об’єктах незавершеного будівництва;
– площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Порядок розміщення вивісок у кожному населеному пункті може регулюватися спеціальним локальним нормативним актом. Зокрема у місті Луцьку, це регламентується Порядком розміщення вивісок у місті Луцьку, затвердженого рішенням Луцької міської ради. Даним рішенням міської ради затверджені додаткові (порівняно із загальними правилами розміщення зовнішньої реклами) вимоги до розміщення вивісок:
– забороняється розміщувати вивіски із закриттям вікон, балконів, лоджій, цінної пластики та ліпнини;
– забороняється розміщення вивісок методом наклеювання безпосередньо на зовнішній поверхні будинків, будівель, споруд;
– на бічній поверхні вивіски або в правому нижньому куті повинен бути ярлик, який має містити відомості про товарний знак або найменування підприємства виробника вивіски та контактний телефон;
– вивіска не повинна містити закликів до придбання товару чи послуги, що виробляється (надається) суб’єктом господарювання;
– текст вивіски має бути виконаний державною мовою і т.п.

Звертаємо Вашу увагу на те, що розміщення вивісок в місті Луцьку здійснюється виключно на основі паспорта вивіски та заяви про реєстрацію вивіски (зразки таких документів містяться у додатку до вказаного рішення Луцької міської ради.

Паспорт вивіски погоджується з Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради та, у разі необхідності, – з уповноваженим органом охорони культурної спадщини (якщо вивіска розміщується на будівлі, що є пам’яткою культурної спадщини) та повинен містити:фотофіксацію місця, на якому планується розташування вивіски, розміром 10 х 15 см, візуалізацію вивіски на фасаді будинку (споруди), ескіз вивіски з основними розмірами, кресленнями вузлів кріплення, відомостями про використовувані для виготовлення вивіски матеріали, деталі шрифтів, логотипів, зображувальних елементів.

У разі відмови в погодженні розташування вивіски органи, що уповноважені здійснювати такі погодження, надсилають суб’єкту господарювання вмотивовану відмову.

Правила вручення судових повісток

28 грудня 2018 року набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку, згідно яких тепер діють нові правила вручення судових повісток. Окрім того, вручення повісток регулюється відповідним процесуальним законодавством. На теперішній час передбачені різні способи вручення повісток: поштовим відправленням, електронною поштою, з використанням засобів мобільного зв'язку або ж за допомогою...

Цей допис варто розпочати з того, що 28 грудня 2018 року набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку, згідно яких тепер діють нові правила вручення судових повісток. Окрім того, вручення повісток регулюється відповідним процесуальним законодавством. На теперішній час передбачені різні способи вручення повісток: поштовим відправленням, електронною поштою, з використанням засобів мобільного зв’язку або ж за допомогою оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади.

Що варто знати про правила вручення судових повісток?

– рекомендовані поштові відправлення, в тому числі рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за вказаною адресою або при видачі на пошті вручаються адресату, а в разі його відсутності – комусь з повнолітніх членів сім’ї, які проживають з ним (в такому випадку особа, якій адресована повістка, вважається повідомленою належним чином);

– про надходження поштового відправлення адресат має бути повідомлений SMS-повідомленням за номером телефону, вказаним на відправленні. І тільки в разі, якщо номер телефону не вказаний, співробітник пошти вкладе бланк повідомлення в поштову скриньку адресата.

– якщо адресат відмовляється отримувати повістку, особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і повертає її до суду для подальшого приєднання до матеріалів. Відповідно до ч. 9 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу, особа, яка відмовляється отримати судову повістку, вважається повідомленою;

– що стосується повернення судової повістки з відміткою «за закінченням терміну зберігання», то такий випадок не свідчить про відмову сторони справи від отримання повістки або про незнаходження сторони за адресою, про який суд був повідомлений раніше, а значить, не може вважатися належним повідомленням ( правова позиція Верховного суду у справі № 127/2871/16-ц). Крім того, Верховним судом було визначено наступну правову позицію: наявна в матеріалах справи телефонограма з приводу повідомлення секретарем судового засідання щодо розгляду справи, також не може вважатися належним повідомленнями, оскільки не відповідає встановленому порядку повідомлення.

– законодавством також передбачена можливість вручення повісток електронною поштою. Що стосується цього способу, то моментом вручення повістки вважається отримання судом повідомлення про доставку судової повістки на офіційну електронну адресу. При цьому, якщо повістка направлена на офіційну електронну адресу після 17 години, повістка вважається врученою в робочий день, наступний за днем її направлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставку в день відправки;

– крім того, при наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду і про дату, час і місце проведення судового засідання або проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надіслання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням відповідної веб-адреси в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Спростування недостовірної інформації в соціальних мережах

Думаю, багато хто погодиться з думкою про те, що соціальні мережі з кожним днем відіграють все більшу роль у нашому житті та вже давно стали потужним інформаційним джерелом, причому у всіх сферах життєдіяльності. Ми дуже часто спостерігаємо, як з допомогою соціальних мереж може бути викладена та чи інша інформація про певну особу або ж підприємство, установу тощо. Дуже часто така інформація є суб’єктивною, неправдивою або ж такою, що порочить честь і гідність особи та ділову репутацію компанії....

Думаю, багато хто погодиться з думкою про те, що соціальні мережі з кожним днем відіграють все більшу роль у нашому житті та вже давно стали потужним інформаційним джерелом, причому у всіх сферах життєдіяльності.

Ми дуже часто спостерігаємо, як з допомогою соціальних мереж може бути викладена та чи інша інформація про певну особу або ж підприємство, установу тощо. Дуже часто така інформація є суб’єктивною, неправдивою або ж такою, що порочить честь і гідність особи та ділову репутацію компанії.

Як можна діяти, якщо щодо Вас було викладено та поширено неправдиву інформацію в соціальній мережі?

Варіант 1. Право на відповідь. Ви маєте можливість висвітлити власну точку зору з ситуації, що склалася, надавши при цьому свої аргументи, тим самим способом, як цю думку висвітлила така особа (допис в Facebook, Instagram тощо), але! при цьому така інформація не буде визнана як недостовірна.

Варіант 2. Спростування такої недостовірної інформації в судовому порядку. При розгляді справи відповідачем буде виступати саме автор такого допису (або певна редакція, якщо допис опубліковано від її імені). Щоб притягнути особу-поширювача до відповідальності, необхідна наявність ОДНОЧАСНО таких умов:
• доведення інформації до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб (тобто варто довести лише те, що така інформація стала відома хоча б одній особі внаслідок поширення)
• поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
• якщо така інформація справді не відповідає дійсності;
• доведення факту, що поширення інформації завдало шкоди відповідним особистим немайновим благам та інтересам.

Варто також звернути увагу на те, що для того щоб інформація могла бути спростована, вона повинна містити ФАКТИЧНІ ДАНІ, а не лише оціночні судження (тобто критику, оцінка певних дій).

Звичайно, однією із складностей у спростуванні інформації є неможливість встановлення автора відповідної статті та доведення що саме ця особа розмістила цю інформацію. При цьому, існуюча судова практика вказує, що при даних обставинах варто робити відповідне експертне дослідження та залучати до участі у справі представників адміністрації відповідної соціальної мережі.

Спростування інформації здійснюється в тій самій формі, що й її поширення. Тобто, якщо спростовується допис на сторінці соцмережі, то автор може бути зобов’язаний судом таким самим способом розмітити допис із інформацією про спростування викладених ним раніше обставин.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.