Як змінити цільове призначення земельної ділянки?

Першочергово варто зазначити, що зміна цільового призначення земельної ділянки повинна відповідати чіткому встановленому законодавством порядку. У випадку, якщо особою було порушено такий порядок, то наслідком такого порушення може бути визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, відмова в державній реєстрації таких земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною, а також притягнення до відповідальності винних осіб. Для зміни цільового призначення земельної ділянки власнику варто в першу чергу розробити відповідний проект землеустрою (Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення). Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, що має у своєму...

Першочергово варто зазначити, що зміна цільового призначення земельної ділянки повинна відповідати чіткому встановленому законодавством порядку. У випадку, якщо особою було порушено такий порядок, то наслідком такого порушення може бути визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, відмова в державній реєстрації таких земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною, а також притягнення до відповідальності винних осіб.

Для зміни цільового призначення земельної ділянки власнику варто в першу чергу розробити відповідний проект землеустрою (Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення).

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, що має у своєму штаті сертифікованих інженерів-землевпорядників. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки У СТРОКИ, ВСТАНОВЛЕНІ ДОГОВОРОМ.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню уповноваженими органами влади відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України. А саме: місцевим управлінням Держгеокадастру, місцевим відділом архітектури та містобудування та іншими організаціями в окремих індивідуальних випадках.

Нагадаємо, що  з 2013 року набрала чинності норма Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється. Дізнатися про наявність такої документації у разі розміщення земельної ділянки в межах населеного пункту можна в міській (сільській, селищній) раді, а у разі розміщення ділянки за межами населеного пункту – в місцевій райдержадміністрації.

У деяких випадках, передбачених статтею 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення має бути поданий на обов’язкову державну експертизу. У цьому випадку погоджений проект подається замовником або розробником до Держземагентства України (чи його територіального органу) для здійснення такої експертизи.

Надалі порядок зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:

• подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
• розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання: якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями; за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.

• прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні. Уповноважений орган має прийняти рішення про затвердження проекту та зміну цільового призначення земельної ділянки або відмову у вчиненні таких дій.

Варто пам’ятати, що відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення заяви без розгляду МОЖУТЬ БУТИ ОСКАРЖЕНІ ДО СУДУ.

Якщо ж проект землеустрою було затверджено, Вам слід звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Подана Вами заява на протязі 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.

Як діяти при помилковому перерахуванні коштів не тому отримувачу?

Трапляються випадки, коли кошти, які повинні бути перераховані тій чи іншій фізичній/юридичній особі помилково потрапляють на рахунок зовсім іншої особи, з вини платника або ж вини банку. Як діяти та хто нестиме відповідальність у разі помилкового перерахування коштів? Якщо помилковий переказ стався з вини банку Відповідно до норм Закону, у разі помилкового переказу суми на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний НЕГАЙНО ПІСЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПОМИЛКИ ПЕРЕКАЗАТИ ЗА РАХУНОК ВЛАСНИХ КОШТІВ СУМУ ПЕРЕКАЗУ НАЛЕЖНОМУ ОТРИМУВАЧУ (Закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні). У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника (в...

Трапляються випадки, коли кошти, які повинні бути перераховані тій чи іншій фізичній/юридичній особі помилково потрапляють на рахунок зовсім іншої особи, з вини платника або ж вини банку. Як діяти та хто нестиме відповідальність у разі помилкового перерахування коштів?

• Якщо помилковий переказ стався з вини банку

Відповідно до норм Закону, у разі помилкового переказу суми на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов’язаний НЕГАЙНО ПІСЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПОМИЛКИ ПЕРЕКАЗАТИ ЗА РАХУНОК ВЛАСНИХ КОШТІВ СУМУ ПЕРЕКАЗУ НАЛЕЖНОМУ ОТРИМУВАЧУ (Закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні).

У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника (в тому числі, і у судовому порядку) ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу (проте, така сума не може перевищувати 10 відсотків від суми переказу).

Окрім того, банк-порушник повинен негайно повідомити неналежного отримувача про помилковий переказ і про необхідність переказати банку еквівалентну суму коштів. Повідомлення (за встановленою формою) надсилають неналежному отримувачеві безпосередньо або через банк, що його обслуговує.

В свою чергу, неналежний отримувач повинен протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку перерахувати йому суму помилкового переказу.

• Якщо помилковий переказ стався з вини платника

Перш за все, варто зазначити, що згідно норм закону, платник несе відповідальність за точність інформації, яку зазначає у документі на переказ (п. 33.2 Закону № 2346). Відтак,якщо він неправильно обрав чи оформив платіжний інструмент, це помилка та відповідальність  платника.

Якщо помилку платник виявив досить швидко і кошти ще не списалися з його рахунку, то він може подати до банку документ про відкликання платіжного доручення. Платник має право це зробити до списання платежу з його рахунку (п. 23.1 Закону № 2346,п. 2.29 Інструкції № 22). Документ про відкликання платник може скласти у довільній формі: в паперовому або ж електронному вигляді.

Якщо ж все ж кошти вже були зараховані неналежному отримувачу, то платнику слід  негайно надіслати неналежному отримувачеві вимогу про повернення суму переказу (цінним листом із описом вкладення із повідомленням про вручення!). У вимозі потрібно зазначити: дату перерахування коштів, точну суму помилкового переказу, банківські реквізити платника для повернення коштів, а також строк для виконання вимоги та відповідальність за його порушення.

Пам’ятайте, що норми Цивільного кодексу встановлюють обов’язок особи, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому таке майно (стаття 1212 ЦК України). Ця норма і є правовою підставою для повернення помилково перерахованих коштів не тому отримувачу.

На практиці часом трапляються нетипові випадки, коли кошти були помилково перераховані фізичній особі, яка вже померла, або ж на рахунок банку, який ліквідовується. У таких ситуаціях врегулювання проблеми потребує більш юридично зважених дій та рішень, а тому, слід скористатися послугами кваліфікованих юристів для повернення таких коштів.

Бажаємо вам ніколи не потрапляти в такі неприємні ситуації та завжди бути уважними при заповненні банківських реквізитів.

Правила придбання, зберігання та користування зброєю в Україні

В даному дописі розміщена стисла інформація щодо того, хто і як може придбати зброю за законодавством України та яка передбачена відповідальність за її неналежне придбання та користування. Перш за все, варто зазначити, що окремого закону, який би регулював питання придбання, реєстрації, зберігання зброєю в Україні немає, а натомість це питання регулюється Наказом МВС України  № 622 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98) . Основні правила придбання, зберігання та користування зброєю в Україні: Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - 25-річного віку, холодної, охолощеної та пневматичної зброї та...

В даному дописі розміщена стисла інформація щодо того, хто і як може придбати зброю за законодавством України та яка передбачена відповідальність за її неналежне придбання та користування. Перш за все, варто зазначити, що окремого закону, який би регулював питання придбання, реєстрації, зберігання зброєю в Україні немає, а натомість це питання регулюється Наказом МВС України  № 622 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98) .

Основні правила придбання, зберігання та користування зброєю в Україні:

• Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї – 25-річного віку, холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї – 18-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність.
• Для того щоб отримати дозвіл на придбання зброї, необхідно звернутися до органів поліції, подавши необхідні документи (заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання заявника; заповнена картка-заява; медична довідка (крім охолощеної зброї); довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї); платіжний документ з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги; копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України);

При цьому, якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).

• ! Придбана мисливська вогнепальна нарізна, гладкоствольна зброя, основні частини зброї, охолощена, пневматична зброя, холодна зброя, пристрої протягом 10 днів з дня придбання мають бути зареєстровані в органах поліції за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання та носіння.
• Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати один місяць, щодо відсутності обставин, які унеможливлюють видачу такого дозволу та достовірності документів, які подані для отримання дозволу. Обставинами, які унеможливлюють видачу дозволу на придбання зброї можуть бути: медичні протипоказання, наявність відомостей про особу щодо систематичного порушення нею громадського порядку, наявність повідомлення про підозру щодо такої особи, наявність непогашеної судимості та ін..
• Зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо), про що повідомляються органи поліції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані.
• У разі смерті власника зброя та патрони до неї у п’ятиденний строк здаються близькими особами до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше шести місяців). Якщо хтось із спадкоємців бажає таку зброю (крім нагородної) залишити у власності та користуватися нею, вона може бути зареєстрована на його ім’я в установленому законодавством порядку.
• Облік власників зброї та пристроїв здійснюється в книзі обліку. Відомості про наявність зброї у громадян заносяться в базу даних. Також на кожну особу, яка володіє вогнепальною мисливською, холодною, нагородною, пневматичною зброєю (крім відомчої зброї), пристроями, заводиться особова справа в УП ГУНП, а на власників мисливської гладкоствольної, пневматичної та холодної зброї – у територіальних підрозділах поліції.
• Контроль за зберіганням зброї та пристроїв, що належать громадянам, здійснюється органами поліції відповідно до законодавства. Перевірка порядку зберігання зброї громадянами проводиться дільничними офіцерами поліції не рідше одного разу на три роки.

Важливо! За порушення порядку придбання, реєстрації зберігання, а також продажу вогнепальної зброї передбачена адміністративна відповідальність за статтями 190, 191 та 192 КУпАП, за що передбачено штраф у розмірі до 170 грн (з можливістю конфіскації зброї!).

Податки та інші платежі при купівлі-продажі нерухомості

Як відомо, при купівлі-продажі квартири чи будинку відбувається оподаткування такої операції, тому перед тим, як продати нерухомість, варто з’ясувати, які платежі необхідно здійснити. Для того, щоб вам було зрозуміліше орієнтуватися в податках, необхідних до сплати при здійсненні такого правочину, я розділив цей допис окремо для продавців та покупців нерухомості. Ці питання врегульовані Податковим кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншими законодавчими актами. Які податки сплачує продавець? Податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5% від вартості нерухомості (для нерезидентів – 18%); Військовий збір у розмірі 1,5% Важливо! Якщо продаж квартири відбувається не частіше...

Як відомо, при купівлі-продажі квартири чи будинку відбувається оподаткування такої операції, тому перед тим, як продати нерухомість, варто з’ясувати, які платежі необхідно здійснити. Для того, щоб вам було зрозуміліше орієнтуватися в податках, необхідних до сплати при здійсненні такого правочину, я розділив цей допис окремо для продавців та покупців нерухомості.

Ці питання врегульовані Податковим кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншими законодавчими актами.

Які податки сплачує продавець?

• Податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5% від вартості нерухомості (для нерезидентів – 18%);
• Військовий збір у розмірі 1,5%

Важливо! Якщо продаж квартири відбувається не частіше одного разу протягом звітного податкового року та якщо об’єкт продажу перебував у власності платника податку понад три роки, то продавець квартири ці податки не платить.

• Державне мито в розмірі 1% від вартості об’єкта (зверніть увагу, що за замовчуванням державне мито сплачує продавець, однак за попередньою домовленістю можна передбачити сплату державного мита іншою стороною – покупцем (при цьому, зазначивши про це в договорі))

Розмір податків розраховується виходячи з оціночної вартості об’єкта. Оцінка замовляється у кваліфікованого оцінювача або ж спеціалізованої організації і надається нотаріусу для укладання угоди.

Які податки сплачує покупець?

• Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об’єкта;
• Оплата за державну реєстрацію права власності – в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму.

ІНШІ витрати

• послуги нотаріуса (можуть бути сплачені як однією із сторін, так і навпіл, або за домовленістю);
• Послуги агентів з нерухомості (як правило, встановлюється у відсотковому співвідношенні до ціни об’єкта).

Звичайно,як і в багатьох інших аспектах нашого життя є певні винятки з правил, пов’язаних зі сплатою таких зборів, зокрема в частині звільнення від сплати таких платежів пільгових категорій населення. В зв’язку з цим, завжди перед прийняттям такого рішення, як купівля/продаж майна, варто звернутися до юристів за відповідною консультацією.

Договір про розробку програмного забезпечення: важливі моменти

Враховуючи тенденції сьогодення, дуже часто підприємці та фірми звертаються за послугами до спеціалістів ІТ-сфери з метою розробки програмного забезпечення, створення сайту тощо. Ми радимо завжди укладати Договори про розробку програмного забезпечення, аби передбачити всі важливі нюанси та уникнути неприємних наслідків такої співпраці. На що варто звернути увагу при укладенні Договору на розробку ПЗ? Предмет договору та чітке технічне завдання (ТЗ) В цьому розділі потрібно максимально деталізувати всі необхідні послуги, які повинен надати розробник сайту (програми). Специфікація послуг, а також чітке Технічне завдання  може бути наведена як самому тексті договору, так і в додатку до нього (до прикладу: Сторони узгодили, що обсяг, конкретні...

Враховуючи тенденції сьогодення, дуже часто підприємці та фірми звертаються за послугами до спеціалістів ІТ-сфери з метою розробки програмного забезпечення, створення сайту тощо. Ми радимо завжди укладати Договори про розробку програмного забезпечення, аби передбачити всі важливі нюанси та уникнути неприємних наслідків такої співпраці.

На що варто звернути увагу при укладенні Договору на розробку ПЗ?

1. Предмет договору та чітке технічне завдання (ТЗ)

В цьому розділі потрібно максимально деталізувати всі необхідні послуги, які повинен надати розробник сайту (програми). Специфікація послуг, а також чітке Технічне завдання  може бути наведена як самому тексті договору, так і в додатку до нього (до прикладу: Сторони узгодили, що обсяг, конкретні види (специфікація) Послуг, методи їх надання, строки та вартість наданих Послуг узгоджуються та містяться у відповідному Додатку до цього Договору, який є його невід’ємною частиною.)

2. Виключні права інтелектуальної власності.

На створення веб-сайту та передання майнових прав інтелектуальної власності поширюються норми ст..1112 ЦК України. Відповідно до цієї статті, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об’єкта замовником, а також умови про розподіл майнових прав між замовником та розробником веб-сайту.

! Слід мати на увазі, що за замовчуванням, згідно положень ЦК України, майнові права на твір (в тому числі і на комп’ютерну програму) належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. Відтак, в договорі слід зазначити, яким чином і коли відбувається передача майнових прав інтелектуальної власності на створений об’єкт замовнику. Існує два варіанти – з моменту створення або з моменту оплати. Зрозуміло, що кожен варіант є більш вигідним для однієї зі сторін.

3. Строки розробки програмного забезпечення

У договорі слід чітко прописати кінцеву дату, коли розробник повинен закінчити розробку веб-сайту, або ж (якщо розробка складається з багатьох етапів), розділити кожен з видів послуг, які передбачені Договором та технічним завданням та визначити строк для кожної з них.

4. Відповідальність та штрафні санкції за неналежне виконання умов договору

Нерідко трапляються недобросовісні та безвідповідальні розробники і замовники. Для уникнення неприємних з’ясування стосунків щодо результату робіт та обсягу і системи оплати за них, варто обов’язково передбачити штрафні санкції, які можуть визначатися як у фіксованій сумі, так і у відсотковому співвідношенні до ціни Договору. Також варто пам’ятати, що довести факт неналежного виконання умов Договору можливо за наявності ЧІТКО ПРОПИСАНИХ умов, технічного завдання та переліку послуг, які надає розробник та переліку обов’язків замовника щодо їх прийняття та оплати.

5. Порядок прийняття послуг

Доцільно включити у договір розділ про порядок прийняття-передачі послуг, в якому буде чітко прописано всі важливі для обох сторін умови (наприклад, що вважається фактом належного виконання послуг, в які строки повинні бути передані матеріали та підписані акти прийняття-передачі послуг, який строк матиме замовник для пред’явлення претензій і вимог щодо доопрацювання ТЗ, тощо) . Чим детальніше та чіткіше буде виписано зазначені умови, тим легше буде сторонам розуміти порядок виконання своїх зобов’язань та «розуміти» один одного.

Ми радимо завжди звертатися за допомогою в укладенні таких договорів до юристів, адже якісний договір покликаний захищати розробника та замовника від непередбачуваних ситуацій, що не спадають на думку відразу. Варто пам’ятати, що на одну і ту саму річ люди часто дивляться під різними кутами, саме тому добре прописані наперед умови в договорах дають можливість в майбутньому уникнути непорозумінь та взаємних претензій.

Посилення відповідальності за нетверезе водіння – зміни з 2020 року

22 листопада 2018 року Верховною радою було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2617-19/sp:head). У даному законі передбачено зміни до низки законодавчих актів, а також встановлено КРИМІНАЛЬНУ відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Так, до Кримінального кодексу буде включено ст.. 286-1, якою і буде встановлено відповідальність за таке правопорушення. Нагадаємо, що на даний час, за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння передбачена адміністративна відповідальність та штраф у розмірі 10200 грн та позбавлення права на керування транспортними засобами строком на...

22 листопада 2018 року Верховною радою було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2617-19/sp:head). У даному законі передбачено зміни до низки законодавчих актів, а також встановлено КРИМІНАЛЬНУ відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Так, до Кримінального кодексу буде включено ст.. 286-1, якою і буде встановлено відповідальність за таке правопорушення.

Нагадаємо, що на даний час, за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння передбачена адміністративна відповідальність та штраф у розмірі 10200 грн та позбавлення права на керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Однак, з 01.01.2020 року (з дня набрання чинності вищезгаданим законом) за керування ТЗ у нетверезому стані або в стані наркотичного сп’яніння буде передбачено:

• штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 грн!!!) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до ТРЬОХ років;
• за такі ж дії, вчинені повторно – штраф у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 51000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років.

Як результат, за їзду в нетверезому стані водій отримає СУДИМІСТЬ, з усіма наслідками, що з цього випливають. Головною небезпекою наявності судимості є збереження інформації про притягнення до кримінальної відповідальності протягом усього життя.

Враховуючи санкцію даного правопорушення та всі наслідки, що з цього випливають, ми закликаємо всіх бути обережними та не сідати в авто у нетверезому вигляді, адже починаючи з 1 січня вже будуть діяти вищезазначені зміни!

Борги у спадок

Варто пам’ятати, що до складу спадщини спадкодавця, згідно з цивільним законодавством, можуть входити не лише квартири, будинки та машини, а й зобов’язання спадкодавця. Це означає, що родичі померлого можуть «успадкувати» і борги, кредити, розписки і т.п. Однак, у даному виді спадкування існують певні особливості, про які я написав у даному дописі. Перш за все, варто нагадати, що Законом  № 2478-VIII від 03.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» були внесені деякі зміни до положень Цивільного кодексу, які регулюють питання відповідальності спадкоємців щодо боргів спадкодавця. Який порядок спадкування зобов’язань (боргів) за законодавством України? Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця...

Варто пам’ятати, що до складу спадщини спадкодавця, згідно з цивільним законодавством, можуть входити не лише квартири, будинки та машини, а й зобов’язання спадкодавця. Це означає, що родичі померлого можуть «успадкувати» і борги, кредити, розписки і т.п. Однак, у даному виді спадкування існують певні особливості, про які я написав у даному дописі.

Перш за все, варто нагадати, що Законом  № 2478-VIII від 03.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» були внесені деякі зміни до положень Цивільного кодексу, які регулюють питання відповідальності спадкоємців щодо боргів спадкодавця.

Який порядок спадкування зобов’язань (боргів) за законодавством України?

• Спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Слід звернути увагу на те, що кредитор спадкодавця може пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше 6 місяців з дня отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Якщо кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини або отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, вимоги він може пред’явити протягом 6 місяців з дня, коли дізнався про це.
• Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але У МЕЖАХ ВАРТОСТІ МАЙНА, отриманого у спадщину. Це означає, що спадкоємець може не доплачувати своїх грошей, якщо сума є більшою за частку його спадщини.
• Кожен зі спадкоємців зобов’язаний особисто задовольнити вимоги кредитора у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
• Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом ОДНОРАЗОВОГО платежу, якщо крім випадків, коли існує інша домовленість між кредитором і спадкоємцем. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
• У разі, коли спадкоємці відмовляються гасити кредит за житло, яке вони отримали у спадщину, банк може звернутися до суду для їх примусового виселення та продажу спадкового житла для погашення боргу (кредиту).

Відтак, ми радимо перевіряти наявність кредитів та інших зобов’язань у спадкодавця, а при виявленні їх наявності обов’язково звертатися до юристів, аби уникнути неприємних ситуацій з кредиторами спадкодавця та з отриманим у спадщину майном.

Позбавлення батьківських прав – підстави та порядок

Трапляються випадки, коли батьки нехтують своїми обов’язками по утриманню дитини та забезпеченні її нормального фізичного та соціального функціонування. Для батьків, що не виконують своїх батьківських обов’язків, законодавством передбачена процедура позбавлення батьківських прав, яка має свої особливості. За якими саме підставами можна позбавити батька/матір батьківських прав? Відповідно до ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, підставами позбавлення батьківських прав одного із батьків може бути: 1) мати або батько не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) якщо хтось із батьків ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (коли вони не дбають про фізичний і...

Трапляються випадки, коли батьки нехтують своїми обов’язками по утриманню дитини та забезпеченні її нормального фізичного та соціального функціонування. Для батьків, що не виконують своїх батьківських обов’язків, законодавством передбачена процедура позбавлення батьківських прав, яка має свої особливості.

За якими саме підставами можна позбавити батька/матір батьківських прав?

Відповідно до ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, підставами позбавлення батьківських прав одного із батьків може бути:

1) мати або батько не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) якщо хтось із батьків ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини (коли вони не дбають про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, тощо);

3) жорстоко поводяться з дитиною (це будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною);

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами (що підтверджується відповідним медичним висновком);

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (що підтверджується відповідним вироком суду);

Мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Важливо! Добровільно відмовитися від дитини неможливо, чинним законодавством не передбачено такої процедури.

Окрім того, несплата аліментів НЕ Є підставою для позбавлення батьківських прав. Про це свідчить і практика Верховного суду.

Яка процедура позбавлення батьківських прав?

Питання позбавлення батьківських прав вирішує суд.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, мають:

• один з батьків,
• опікун або піклувальник,
• особа, в сім’ї якої проживає дитина,
• заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває,
• орган опіки та піклування,
• прокурор
• сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Для подання позову про позбавлення батьківських прав, зацікавленій особі необхідно вчинити наступні дії:

1. Встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) тощо;
2. Звернутись до органу опіки та піклування для того, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми, відношення до виконання своїх батьківських обов’язків, та доцільності позбавлення батьківських прав;

При чому, звернення до органу опіки та піклування для отримання висновку є важливою умовою для позитивного рішення по справі.

Окрім цього, варто зазначити, що кожну справу суд розглядає враховуючи сукупність різних факторів, що підтверджують протиправні дії одного з батьків та інші важливі обставини. Тому, зацікавленій стороні потрібно доводити також стан відношення до дитини, участь у вихованні та утриманні дитини, факт проживання з сім’єю, факт жорстокого поводження з дитиною, наявність вироку щодо вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини, та інші обставини.

Телефонний шантаж. Як діяти, що вас шантажують по телефону?

Трапляються непоодинокі випадки, коли невідомі особи телефонують з метою шантажу (з вимогами сплатити кошти, віддати терміново кредит тощо).  Нерідко також застосовують різні психологічні методи впливу та тиску(часті телефонні дзвінки, погрози) . Яка передбачена відповідальність за такі дії та як діяти Вам, якщо Ви стали жертвою такого телефонного шантажу? Перш за все, варто знати, що такі діяння є злочином згідно Кримінального кодексу України, за що передбачена кримінальна відповідальність. Так, згідно ст.289 КК України, вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих...

Трапляються непоодинокі випадки, коли невідомі особи телефонують з метою шантажу (з вимогами сплатити кошти, віддати терміново кредит тощо).  Нерідко також застосовують різні психологічні методи впливу та тиску(часті телефонні дзвінки, погрози) . Яка передбачена відповідальність за такі дії та як діяти Вам, якщо Ви стали жертвою такого телефонного шантажу?

Перш за все, варто знати, що такі діяння є злочином згідно Кримінального кодексу України, за що передбачена кримінальна відповідальність.

Так, згідно ст.289 КК України, вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Окрім того, передбачено також покарання за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Згідно ст.355 КК України, вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Як діяти, якщо Ви стали жертвою телефонного шантажу?

КРОК 1. Розпитайте, хто це і з якою метою Вам телефонує.

Трапляються випадки, коли шахраї телефонують Вам помилково. Тому, намагайтеся розпитати, до кого телефонують ці люди, з якою метою, звідки вони знають даний номер та ким являються.

КРОК 2. Зібрання доказів

Якщо випадок телефонного шантажу трапляється не вперше, варто зібрати якомога більше доказів з метою підтвердження дзвінків від таких осіб.  Це можуть бути записи телефонних дзвінків, скріншоти повідомлень, тощо. Максимальна кількість доказів та підтверджень шантажу дасть можливість поліції швидко розслідувати злочин.

КРОК 3. Звертайтеся до правоохоронних органів.

Для того щоб правоохоронці порушили кримінальну справу, напишіть заяву на ім’я начальника відділення поліції та передайте її черговому. Він повинен зареєструвати її та присвоїти відповідний номер.

Варто пам’ятати, що заява є лише формальною підставою для порушення справи, фактично ж це роблять тільки у тих випадках, коли є достатньо даних, що вказують на наявність злочину. Саме на збирання такої інформації повинні бути спрямовані дії потерпілого, про які йшлося вище.

Ми радимо Вам ні в якому випадку не виконувати умови шантажиста, а також не впадати в паніку! Натомість, варто зібрати якнайбільше доказів для того, щоб винні особи могли бути притягнуті до відповідальності.

Як правильно закрити ФОП

Дуже часто підприємці допускають помилки при закритті фізичної особи-підприємця, пропускаючи важливі етапи цієї процедури. Цей допис буде присвячений покроковій інструкції закриття ФОП та обов’язковим її етапам. КРОК 1. Подання документів державному реєстратору. Статус підприємця ви втрачаєте з моменту внесення інформації до Єдиного державного реєстру (відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприєців та громадських формувань»). Тому перший крок — звернутися до держреєстратора із заявою (форма 12). При собі необхідно мати документи, що підтверджують Вашу особу. Документи держреєстратору можуть подаватися в паперовій або електронній формі: - в паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. У разі подання документів...

Дуже часто підприємці допускають помилки при закритті фізичної особи-підприємця, пропускаючи важливі етапи цієї процедури. Цей допис буде присвячений покроковій інструкції закриття ФОП та обов’язковим її етапам.

КРОК 1. Подання документів державному реєстратору.

Статус підприємця ви втрачаєте з моменту внесення інформації до Єдиного державного реєстру (відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприєців та громадських формувань»). Тому перший крок — звернутися до держреєстратора із заявою (форма 12). При собі необхідно мати документи, що підтверджують Вашу особу.

Документи держреєстратору можуть подаватися в паперовій або електронній формі:

– в паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. У разі подання документів поштою справжність підпису заявника повина бути нотаріально посвідчена

– в електронній формі документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Такий спосіб подання документів можливий, тільки якщо у вас наявний електронний цифровий підпис.

Якщо заяву подає довірена особа, то крім паспорта вона повинна пред’явити оригінал або нотаріально засвідчену копію довіреності.

Відповідно до ст. 26 Закону, державний реєстратор протягом 24 годин після надходження документів, зобов’язаний внести відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також реєстратор надсилає цю інформацію до податкової, органів статистики, Пенсійного фонду.

КРОК 2. Зняття з обліку в Державній податковій службі, Пенсійному фонді та в органах статистики

Датою зняття з обліку ФОП вважається день отримання даних про держреєстрацію припинення ним підприємницької діяльності. Державна служба статистики в день отримання таких відомостей повністю припиняє будь-які відносини з підприємцем.

Що стосується зняття з обліку в Пенсійному фонді, то ФОП може бути знятий з обліку в як платник ЄСВ, тільки якщо не має заборгованості зі сплати внеску, після проведення передбачених законодавством перевірок (згідно Порядку взяття на облік на зняття з обліку в органах ПФУ платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

До ДПС України у разі припинення ФОП слід подати звітність та сплатити необхідні податки та збори (окремо слід зазначити, що платникам 1-ї та 2-ї груп єдиний податок треба буде сплатити за весь календарний місяць, навіть якщо реєстрацію єдиника анульовано на початку або в середині місяця). Важливим моментом є  те, що окремою підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків є процедура припинення підприємницької діяльності ФОП (пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу).

Зверніть увагу, що згідно позиції податкової ФОП повинен самостійно подати заяву про відмову від спрощеної системи, зазначивши в ній дату припинення діяльності (п.7 пп. 298.3.1 ПКУ, консультація в ЗІР, підкатегорія 107.06).

У цьому випадку останнім звітним періодом буде вважатися той, у якому податкова отримала від держреєстратора повідомлення про реєстрацію припинення діяльності (п. 294.6 ПКУ).

КРОК 3. Закриття банківських рахунків

Необхідну заяву слід подати у відділення банку, зазначивши у ній:

– назву банку;

– прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;

– номер рахунку, який закривається;

– дату складання заяви.