Онлайн договір : правова природа

Процес діджиталізації вже давно захопив всі сфери суспільного життя, в тому числі і юридичну. Наразі дуже багато компаній використовують у своїй діяльності електронні договори, які укладають з контрагентами онлайн, при цьому без вимог обов’язкового підписання письмового договору. Особливо актуальним це є для кредитних договорів з фінансовими компаніями, які вони укладають із своїми позичальниками на сайті такої фінустанови. Хочемо дати короткий аналіз правової природи онлайн-угод та пояснити своїм читачам, чи дійсно такий договір має таку ж юридичну силу як і письмовий, та які особливості укладання таких договорів. Порівняно нещодавно в українському законодавстві з’явилися такі закони як, «Про електронну комерцію» (2015), «Про електронні довірчі...

Процес діджиталізації вже давно захопив всі сфери суспільного життя, в тому числі і юридичну. Наразі дуже багато компаній використовують у своїй діяльності електронні договори, які укладають з контрагентами онлайн, при цьому без вимог обов’язкового підписання письмового договору. Особливо актуальним це є для кредитних договорів з фінансовими компаніями, які вони укладають із своїми позичальниками на сайті такої фінустанови.

Хочемо дати короткий аналіз правової природи онлайн-угод та пояснити своїм читачам, чи дійсно такий договір має таку ж юридичну силу як і письмовий, та які особливості укладання таких договорів.

Порівняно нещодавно в українському законодавстві з’явилися такі закони як, «Про електронну комерцію» (2015), «Про електронні довірчі послуги» (2017) та інші нормативні акти, які запровадили поняття електронних договорів, електронних оферт та ін. понять.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає електронний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, оформлену в електронній формі. Цей же закон вніс чимало змін до Цивільного кодексу України, в якому зазначено, зокрема і наступне:

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 статті 639 ЦК).

Отже, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, має юридичну силу договору, укладеного в письмовій формі. Тобто законодавець поставив знак рівності між зазначеними формами договорів.

При цьому, електронний договір має відповідати вимогам, які ставляться до таких правочинів, а саме:

• зміст зафіксований в одному або кількох електронних документах;
• мати всі істотні умови;
• воля сторін на його вчинення виражена за допомогою електронного засобу зв’язку;
• підписаний сторонами у порядку, визначеному чинним законодавством.

Також, обов’язковою вимогою для того щоб договір визнавався укладеним в електронній (письмовій) формі, є підписання таких договорів сторонами.

Це може бути зроблено за допомогою:

• електронного підпису (електронного цифрового підпису);
• електронного підпису одноразовим ідентифікатором;
• аналога власноручного підпису (може використовуватися лише за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідних аналогів власноручних підписів).

Таким чином, підводячи підсумок такого аналізу, електронний договір, якщо він укладений у відповідності до умов законодавства та якщо він має всі істотні умови, які для нього передбачені, має таку ж юридичну силу, як і письмовий. Тому, укладаючи навіть електронний договір, радимо уважно читати його зміст, а також зміст тих умов, навпроти яких Ви ставите «галочку» на відповідному веб-сайті.

Зупинили реєстрацію податкової накладної . Як діяти?

Актуальний допис для платників ПДВ, оскільки нещодавно у сфері реєстрації податкових накладних було запроваджено деякі зміни. Так, з 1 лютого 2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Постановою від 11.12.2019 р. №1165 Кабмін, крім вищезазначеного порядку, затвердив також додатки до Порядку, зокрема: Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість, Критерії  ризиковості здійснення операцій та інші додатки, які визначають чіткі підстави зупинення реєстрації ПН, а також порядок їх оскарження тощо. До набрання чинності даною постановою такі критерії були визначені листом ДФС, тому у більшості...

Актуальний допис для платників ПДВ, оскільки нещодавно у сфері реєстрації податкових накладних було запроваджено деякі зміни. Так, з 1 лютого 2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Постановою від 11.12.2019 р. №1165 Кабмін, крім вищезазначеного порядку, затвердив також додатки до Порядку, зокрема: Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість, Критерії  ризиковості здійснення операцій та інші додатки, які визначають чіткі підстави зупинення реєстрації ПН, а також порядок їх оскарження тощо.

До набрання чинності даною постановою такі критерії були визначені листом ДФС, тому у більшості випадків оскарження у суді зупинення реєстрації податкових накладних суди приймали рішення саме на користь платників податку та зазначали у своїх рішеннях, що критерії ризиковості, затверджені у листі ДФС не можна вважати нормативним актом та законодавством.

Відтепер, згідно нового порядку діють чітко затверджені  критерії  ризиковості здійснення операцій та визначено порядок оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

• Для реєстрації зупиненої ПН платник податків має право протягом 365 днів подати до ДПС в електронному вигляді пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Такі документи розглядають та рішення приймають спеціальні комісії

Тут важливо зазначити наступне: платник податку має подати до контролюючого органу також таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5 до вищезазначеного порядку), в якій зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Дана таблиця в майбутньому, при реєстрації ПН може мінімізувати ваш ризик блокування ПН (мінімізувати, а не гарантувати!), адже у контролюючих органів вже буде наявна така інформація щодо товарів та послуг, які ви використовуєте у своїй діяльності на постійній основі.

• У випадку відмови в реєстрації зупиненої податкової накладної платник має право оскаржити рішення комісій ДПС в адміністративному або у судовому порядку.

Для адміністративного оскарження, платник податків подає відповідну скаргу до вищестоящого контролюючого органу протягом 10 робочих днів з моменту отримання такого рішення про відмову в реєстрації ПН.

• У випадку, якщо в межах адміністративної процедури не було задоволено скаргу, оскаржити таке рішення можна і в судовому порядку (як після адміністративної процедури, так і без застосування адміністративної процедури, одразу оскаржуючи рішення до суду).

Скарга подається до відповідного окружного адміністративного суду.

Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ.

При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Якщо платник НЕ скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку протягом 1095 днів з моменту отримання рішення про відмову в реєстрації ПН.

Які передбачені штрафи для “єдинників”?

Перебування підприємців на єдиному податку значно спрощує ведення його звітності та сплату податків, при цьому, за несвоєчасну сплату податків та несвоєчасне подання декларації платника ЄП передбачені штрафи. Які саме? Невчасно сплатили єдиний податок (І, ІІ групи ЄП) – штраф 50% від ставки єдиного податку + пеня. Варто зазначити, що санкції застосовуються навіть, якщо ви запізнилися лише на 1 день. Невчасно сплатили єдиний податок (ІІІ група ЄП) : якщо пройшло менше 30 днів від граничної дати сплати – 10%  від суми недоплати + пеня якщо пройшло більше 30 днів від граничної дати сплати – 20%  від суми недоплати + пеня Якщо не сплачували...

Перебування підприємців на єдиному податку значно спрощує ведення його звітності та сплату податків, при цьому, за несвоєчасну сплату податків та несвоєчасне подання декларації платника ЄП передбачені штрафи. Які саме?

• Невчасно сплатили єдиний податок (І, ІІ групи ЄП) – штраф 50% від ставки єдиного податку + пеня. Варто зазначити, що санкції застосовуються навіть, якщо ви запізнилися лише на 1 день.
• Невчасно сплатили єдиний податок (ІІІ група ЄП) :

якщо пройшло менше 30 днів від граничної дати сплати – 10%  від суми недоплати + пеня

якщо пройшло більше 30 днів від граничної дати сплати – 20%  від суми недоплати + пеня

• Якщо не сплачували єдиний податок протягом 6 місяців і більше – позбавлення права вести діяльність на єдиному податку (при цьому, навіть якщо сума заборгованості становить 1 копійка, ви все одно можете втратити статус платника єдиного податку)
• Невчасно сплатили ЄСВ – 20% від суми недоплати + пеня
• Якщо не подали /невчасно подали декларацію платника ЄП або Звіт по ЄСВ – штраф 340 грн, при повторному порушенні протягом року – 1020 грн.

Як бачимо, для того щоб не потрапляти у різні неприємні ситуації та не сплачувати штрафи, необхідно на постійній основі моніторити та контролювати сплату податків та подання звітності, або ж довірити таку справу кваліфікованим бухгалтерам!

РРО та ПРРО – особливості та відмінності

В продовження наших дописів щодо реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які, як ми зазначали раніше, в подальшому будуть ще більше впровадженні у життя бізнесу, хочеться розповісти про звичайні РРО та Програмні РРО, чим вони відрізняються та які їхні особливості. РРО РРО – пристрій, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Тобто,...

В продовження наших дописів щодо реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які, як ми зазначали раніше, в подальшому будуть ще більше впровадженні у життя бізнесу, хочеться розповісти про звичайні РРО та Програмні РРО, чим вони відрізняються та які їхні особливості.

РРО

РРО – пристрій, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Тобто, класичний (апаратний) РРО – це пристрій.

ПРРО

З 01.08.2020 року в Україні поряд з традиційними РРО можна застосовувати програмні РРО .

Програмний РРО – програма, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій.

Отже, програмний РРО – це програма, яка може буде встановлена на будь-який гаджет (смартфон, планшет, ноутбук тощо).

Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення (на відміну від звичайного РРО яке придбавається власними коштами підприємця) для використання суб’єктом господарювання. Також, за бажанням, можна придбати відповідне програмне забезпечення за кошти у розробників ПРРО (наприклад, CHECKBOX).

Фіскальні звітні чеки створюються в самому ПРРО та подаються до фіскального сервера засобами телекомунікації. При цьому, Z-звіти генеруються автоматично (такі налаштування є в програмі).

Суттєвим нововведенням є те, що можна видавати, як паперовий, так і електронний чек, який можна надсилати покупцю на його електронну пошту, месенджери (за бажанням), або – в форматі QR-коду. Фактично, продавець може надати платнику QR-код, за яким останній ідентифікує свій чек. Що стосується звичайного РРО, то в ньому чеки є лише паперові.

Як бачимо, програмний РРО є значно простішим та зручнішим у використанні. Вважаємо, що такі нормативні нововведення та діджитилізація процесу реєстрації розрахунків є кроком назустріч бізнесу та в майбутнє.

Збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 вересня

25 серпня Верховна Рада України ухвалила закон про збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Так, законопроектом пропонується підвищити розмір мінімальної заробітної плати та встановити її з 1 вересня на рівні 5 тисяч грн.  у місячному розмірі (зростання на 5,86%). До сьогоднішнього дня мінімальна зарплата у Держбюджеті-2020 була закладена на рівні 4723 грн. Слід зазначити, що розмір мінімальної заробітної плати наразі прив’язаний до низки показників: при визначенні ставок податків (зокрема єдиного податку, транспортного податку, податку на нерухомість та ін..), розміру ЄСВ, при визначенні величини добових на відрядження в межах України тощо, тому, відповідно при збільшенні розміру МЗП збільшується і розмір окремих податків та зборів,...

25 серпня Верховна Рада України ухвалила закон про збільшення розміру мінімальної заробітної плати.

Так, законопроектом пропонується підвищити розмір мінімальної заробітної плати та встановити її з 1 вересня на рівні 5 тисяч грн.  у місячному розмірі (зростання на 5,86%). До сьогоднішнього дня мінімальна зарплата у Держбюджеті-2020 була закладена на рівні 4723 грн.

Слід зазначити, що розмір мінімальної заробітної плати наразі прив’язаний до низки показників: при визначенні ставок податків (зокрема єдиного податку, транспортного податку, податку на нерухомість та ін..), розміру ЄСВ, при визначенні величини добових на відрядження в межах України тощо, тому, відповідно при збільшенні розміру МЗП збільшується і розмір окремих податків та зборів, інших платежів.

Окрім цього, у 2021 очікується підвищення рівня мінімальної заробітної плати до 6000 грн. та 6500 грн..

Cкасування обов’язкового ведення книги обліку доходів для ФОПів

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності 8 серпня 2020 року було удосконалено роботу електронного кабінету платника податків, спрощено податковий облік, та передбачено стимулювання добровільного обмеження паперового документообігу. Закон вносить зміни до окремих положень Податкового кодексу України, зокрема: скасовується вимога обов'язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також скасовується обов'язок ведення книги обліку доходів для ФОП 1 та 2 групи спрощенців та 3 групи, які не є платниками ПДВ. Такий платник податків за власним бажанням може вести книгу обліку доходів в паперовому або електронному...

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців”, який набрав чинності 8 серпня 2020 року було удосконалено роботу електронного кабінету платника податків, спрощено податковий облік, та передбачено стимулювання добровільного обмеження паперового документообігу.

Закон вносить зміни до окремих положень Податкового кодексу України, зокрема:

• скасовується вимога обов’язкової реєстрації книги обліку доходів та витрат, а також скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для ФОП 1 та 2 групи спрощенців та 3 групи, які не є платниками ПДВ. Такий платник податків за власним бажанням може вести книгу обліку доходів в паперовому або електронному вигляді. Відповідальність у вигляді штрафів за неведення або помилки у книзі доходів настає, тільки якщо такий платник повідомив про бажання вести книгу обліку доходів;
• поліпшено електронну взаємодію платників податків з податковими органами. Копії податкових повідомлень-рішень та інші документи, які податковий орган надсилає платнику, відображатимуться в електронному кабінеті;
• визначено, що контролюючий орган веде листування з платниками податків в електронній формі, якщо вони подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет;
• запроваджується автоматична реєстрація в електронному кабінеті отриманих документів від платника податків;
• передбачено, що в електронному кабінеті мають міститися дані щодо суми та дати узгодження грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом.
• спрощується механізм доведення платником податків відсутності його вини через технічний збій у роботі електронного кабінету, зокрема, скасовується необхідність підтвердження технічним адміністратором та/або методологом факту технічного збою, методологічних або технічних помилок.

Сподіваємося, такі зміни значно полегшать ведення звітності підприємцям та покращать взаємодію контролюючих органів з платниками податків!

Куріння в громадських місцях – де заборонено?

Інформація, наведена у даному дописі,  буде актуальною не лише для осіб, що палять, але і для власників бізнесу, зокрема, ресторанів, барів, готелів тощо. Дуже часто власники бізнесу та керівники різних закладів порушують закон, встановлюючи місця для куріння там, де це заборонено, і при цьому навіть не знаючи, що це є порушенням. Перш за все, хочемо уточнити, що під забороною куріння, в законі мається на увазі не тільки куріння звичайних сигарет, а й: всіх тютюнових виробів; електронних сигарет; кальяну. За загальним правилом, куріння забороно в громадських місцях (інформацію про те, що саме відноситься до громадських місць, ми висвітлювали у одному із наших відеороликів). Окрім...

Інформація, наведена у даному дописі,  буде актуальною не лише для осіб, що палять, але і для власників бізнесу, зокрема, ресторанів, барів, готелів тощо. Дуже часто власники бізнесу та керівники різних закладів порушують закон, встановлюючи місця для куріння там, де це заборонено, і при цьому навіть не знаючи, що це є порушенням.

Перш за все, хочемо уточнити, що під забороною куріння, в законі мається на увазі не тільки куріння звичайних сигарет, а й:

• всіх тютюнових виробів;
• електронних сигарет;
• кальяну.

За загальним правилом, куріння забороно в громадських місцях (інформацію про те, що саме відноситься до громадських місць, ми висвітлювали у одному із наших відеороликів).

Окрім того, у статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» передбачено два переліки громадських місць, в яких не можна палити. При цьому, в місцях одного з них, заборонено курити повністю, а в місцях іншого переліку – курити не можна ніде, крім спеціально обладнаного для цього місця.

Так, забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів (ПОВНІСТЮ!):

1) у ліфтах і таксофонах;

2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;

4) на дитячих майданчиках;

5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

6) у під’їздах житлових будинків;

7) у підземних переходах;

8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;

11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Забороняється, КРІМ СПЕЦІАЛЬНО ВІДВЕДЕНИХ ДЛЯ ЦЬОГО МІСЦЬ, куріння тютюнових виробів:

1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

3) у приміщеннях гуртожитків;

4) в аеропортах та на вокзалах.

Окрім того, органи місцевого самоврядування можуть своїми рішеннями самостійно встановити додаткові громадські місця, де куріння заборонено.

Що важливо, законодавство також встановлює обов’язкове інформування відвідувачів про те, в яких місцях куріння дозволено, а в яких заборонено!

Так, та ж 13-та стаття закону встановлює:

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: “КУРІННЯ ЗАБОРОНЕНО!”.

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: “МІСЦЕ ДЛЯ КУРІННЯ. КУРІННЯ ШКОДИТЬ ВАШОМУ ЗДОРОВ’Ю!”.

Який штраф?

Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від 51 до 170 грн. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною 1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від 170 до 340 грн.

Радимо вам завжди  дотримуватися не лише вищезазначених вимог закону, але й етикету, а також поважати комфорт інших людей!

Особливості оскарження постанов про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху

В даному дописі ми хочемо розповісти про особливості оскарження постанов про адміністративні правопорушення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, спираючись на останні зміни у законодавстві та нові правові висновки Верховного суду. Строки оскарження Так, статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови, а щодо постанов, зафіксованих в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили. При цьому, Верховним судом у справі №686/28291/19, було зроблено висновок про те, що постанова,...

В даному дописі ми хочемо розповісти про особливості оскарження постанов про адміністративні правопорушення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, спираючись на останні зміни у законодавстві та нові правові висновки Верховного суду.

Строки оскарження

Так, статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови, а щодо постанов, зафіксованих в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), – протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили.

При цьому, Верховним судом у справі №686/28291/19, було зроблено висновок про те, що постанова, в тому числі , та, яка зафіксована в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її отримання/вручення (а не винесення).

Куди оскаржувати?

Постанова може бути оскаржена в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд за місцем проживання позивача.

Чи сплачується судовий збір?

Статтею 288 КУпАП передбачено, що ссоба, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Однак, нещодавно, у постанові від 18.03.2020 року по справі  № 543/775/17 дійшов висновку про те, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз це 420,40 грн).

Таким чином, при несплаті такого судового збору та, враховуючи останні тенденції прийняття до розгляду таких позовів, є ризик залишення позову без руху.

Особливості позовної заяви

Позовна заява про оскарження постанов повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 160-161 КАС України, тобто із зазначенням у ній всіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею, зокрема:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування або ім’я сторін, їх місцезнаходження або місце проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України, відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги

4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

5) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

6) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

8) обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

9) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Не варто також забувати про не, що до позовної заяви обов’язково додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, а також квитанція про сплату судового збору.

За які податкові порушення можуть накладатися штрафи в період карантину?

Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»,  за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються. При цьому, законом передбачені і винятки, за які порушення все ж таки передбачена відповідальність у період карантину. Зокрема, передбачено штрафи за: - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати; - порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії; - відчуження...

Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»,  за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються.

При цьому, законом передбачені і винятки, за які порушення все ж таки передбачена відповідальність у період карантину.

Зокрема, передбачено штрафи за:

– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати;

– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

– відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

– порушення вимог законодавства щодо обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– нецільове використання пального, спирту етилового платниками податків;

– не обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

– неправомірне здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального;

– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку.

Звертаємо увагу також на те, що упродовж періоду з 1 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Зміни в порядку реєстрації платників ПДВ

Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого статтями 183 та 184 Податкового кодексу. Що змінилося в порядку: - новостворені суб'єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця; - єдиним способом подання реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов'язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв'язку в електронній формі...

Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого статтями 183 та 184 Податкового кодексу.

Що змінилося в порядку:

– новостворені суб’єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця;

– єдиним способом подання реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

– збільшено час для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів);

– перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (П. І. Б.) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ;

– анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, отриманих згідно із Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ;

– у разі перетворення юридичної особи – платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до ст. 184 Кодексу.