Спростування недостовірної інформації в соціальних мережах

Думаю, багато хто погодиться з думкою про те, що соціальні мережі з кожним днем відіграють все більшу роль у нашому житті та вже давно стали потужним інформаційним джерелом, причому у всіх сферах життєдіяльності.

Ми дуже часто спостерігаємо, як з допомогою соціальних мереж може бути викладена та чи інша інформація про певну особу або ж підприємство, установу тощо. Дуже часто така інформація є суб’єктивною, неправдивою або ж такою, що порочить честь і гідність особи та ділову репутацію компанії.

Як можна діяти, якщо щодо Вас було викладено та поширено неправдиву інформацію в соціальній мережі?

Варіант 1. Право на відповідь. Ви маєте можливість висвітлити власну точку зору з ситуації, що склалася, надавши при цьому свої аргументи, тим самим способом, як цю думку висвітлила така особа (допис в Facebook, Instagram тощо), але! при цьому така інформація не буде визнана як недостовірна.

Варіант 2. Спростування такої недостовірної інформації в судовому порядку. При розгляді справи відповідачем буде виступати саме автор такого допису (або певна редакція, якщо допис опубліковано від її імені). Щоб притягнути особу-поширювача до відповідальності, необхідна наявність ОДНОЧАСНО таких умов:
• доведення інформації до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб (тобто варто довести лише те, що така інформація стала відома хоча б одній особі внаслідок поширення)
• поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
• якщо така інформація справді не відповідає дійсності;
• доведення факту, що поширення інформації завдало шкоди відповідним особистим немайновим благам та інтересам.

Варто також звернути увагу на те, що для того щоб інформація могла бути спростована, вона повинна містити ФАКТИЧНІ ДАНІ, а не лише оціночні судження (тобто критику, оцінка певних дій).

Звичайно, однією із складностей у спростуванні інформації є неможливість встановлення автора відповідної статті та доведення що саме ця особа розмістила цю інформацію. При цьому, існуюча судова практика вказує, що при даних обставинах варто робити відповідне експертне дослідження та залучати до участі у справі представників адміністрації відповідної соціальної мережі.

Спростування інформації здійснюється в тій самій формі, що й її поширення. Тобто, якщо спростовується допис на сторінці соцмережі, то автор може бути зобов’язаний судом таким самим способом розмітити допис із інформацією про спростування викладених ним раніше обставин.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.