a

Facebook

Copyright © 2019 Адвокат Деркач Денис

8:00 - 18:00

Ми працюємо з пн. по пт.

Телефонуйте для консультації

Facebook

Пошук
Меню
 

Відповідь на запит слідчого в порядку ст.93 КПК – надавати чи відмовляти?

Деркач Денис - адвокат > Новини / статті  > Відповідь на запит слідчого в порядку ст.93 КПК – надавати чи відмовляти?

Відповідь на запит слідчого в порядку ст.93 КПК – надавати чи відмовляти?

Представники бізнесу нерідко стикаються з тим, що на їх адресу приходять запити слідчих (та інших представників правоохоронних органів) про надання певної інформації або ж документів. Та чи зобов’язані ви щоразу надавати запитувані дані слідчому?

Варто в першу чергу зазначити, що таке витребування інформації або документів передбачене ст. 93 КПК України, яка уповноважує сторону обвинувачення витребувати та отримувати від, зокрема, підприємств, установ та організацій речі, документи та відомості з метою збирання доказів у кримінальному провадженні.

На що звернути увагу в запиті слідчого?

  • Оформлення такого запиту

Зокрема, у запиті має бути зазначено ПІБ та посада особи, що робить запит, інформацію про номер кримінального провадження, про факт, щодо якого воно здійснюється (зверніть увагу на відповідність факту щодо якого здійснюється провадження предмету Вашого запиту, бо часто запитувана інформація не має відношення до кримінального провадження). Запит також повинен бути надрукованим на спеціальному бланку правоохоронного органу та містити аргументацію отримання такої інформації.

  • Чи не містить запит інформації з обмеженим доступом

Так, до охоронюваної законом інформації статтею 162 КПК віднесено: До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;  7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця.

Така інформація може бути витребувана ЛИШЕ за ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження та слідчий не має права вимагати у вас надання такої інформації через запит.

Окремо законом охороняється також адвокатська таємниця, адже всі відомості, одержані адвокатом при наданні правової допомоги клієнту є предметом адвокатської таємниці та не можуть бути розголошені третім особам.

  • Доцільність надання документів у відповідь на запит слідчого

Тут варто зазначити, що конкретний порядок отримання документів в особи або підприємства оформлений у главі 15 КПК «Тимчасовий доступ до речей і документів», при цьому ст. 159 КПК встановлено, що такий тимчасовий доступ можливий виключно на підставі ухвали слідчого судді.

Таким чином, компанія зобов’язана надати документи співробітникам правоохоронних органів лише в разі надання рішення суду, в якому повинен бути зазначений чіткий перелік документів, необхідних слідству для розслідування кримінального правопорушення.

Подібна правова позиція викладена також і у висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ, викладений у п. 18 роз’яснень № 223-558/0/4.13 від 15.04.2013 р.: сторона кримінального провадження має право вимагати речі і документи виключно в порядку тимчасового доступу або розраховувати на добровільне надання речей/документів їх власником.

Отже, з одного боку, закон дозволяє слідчому надсилати такі запити у межах його повноважень. Однак, якщо немає ухвали суду щодо витребування тої чи іншої інформації, що є з обмеженим доступом або щодо витребування певних документів, то надання такої інформації на запит є вашим правом, а не обов’язком.

Таким чином, у кожному конкретному випаду варто уважно оцінити ризики та переваги різних варіантів відповіді на нього і обрати найкращий, зваживши всі «нюанси» надання/ненадання відповіді та можливі наслідки. Адже у разі надання відмови надати ту чи іншу інформацію, можливі наслідки у вигляді застосування примусових процедур її отримання (наприклад, обшук) або ж відсутність подальших запитів з приводу певної інформації.

Відтак, прийняття рішення про надання відповіді на запит слідчому варто приймати враховуючи ряд обставин та нюансів конкретної ситуації (справи) та, бажано, за консультацією з юристом.